Часострічка

Смерть митрополита Української греко-католицької церкви (УГКЦ) активізувала боротьбу радянської влади проти церкви, яка підпорядковувалася Ватикану. До УГКЦ належало понад 4,3 мільйона вірян, і влада вбачала в ній силу, здатну завадити формуванню «радянської людини».

СРСР і Чехословаччина уклали договір, згідно з яким до складу УРСР увійшла Закарпатська Україна. Між СРСР та Чехословаччиною відбувся обмін населенням між Пряшівщиною (Словаччина) та Закарпаттям, а другий — між Пряшівщиною та Волинню.

Сільське господарство після війни було у важкому стані: у руїні перебували 28 000 сіл, 30 000 колгоспів і радгоспів, яким іще й бракувало робочої сили. 1946 року посуха спричинила критичний спад врожайності зерна в кількох регіонах СРСР, зокрема і в Україні.

Кампанія з посилення партійного контролю над інтелектуальним життям країни отримала назву за іменем Андрія Жданова, секретаря ЦК з питань ідеології. Згідно з його доктриною радянська культура мала відображати лише цінності, проголошені в програмі комуністичної партії і втілені в СРСР.

12 країн (США, Канада, Велика Британія, Франція, Бельгія, Голландія, Люксембург, Італія, Португалія, Данія, Норвегія, Ісландія) підписали Північноатлантичний пакт (англійською North Atlantic Treaty Organization — NATO).

Сталін підтримав вторгнення Північної Кореї на чолі з комуністом Кім Ір Сеном до Південної Кореї. Військам Північної Кореї надіслав підкріплення комуністичний Китай. Війська ООН та США вирушили на підтримку Південній Кореї.

Після Сталінової смерті серед партійної верхівки розпочалася запекла боротьба за владу. Звичайні ж мешканці Союзу, багато з яких десятиліттями вірили в культ його особи, були шоковані та пригнічені. «Народне горе» вилилося в масовий психоз під час похорону Сталіна, коли в тисняві загинуло від кількох сотень до кількох тисяч людей.

Микита Хрущов став першим секретарем ЦК КПРС, а з березня 1958 року — головою Ради Міністрів СРСР, зосередивши у своїх руках усю повноту влади в Радянському Союзі. Він підхопив курс на десталінізацію та зробив кроки до налагодження відносин із Заходом.

Офіційно підстава для передання Кримської області з РРФСР до УРСР звучала так: «Враховуючи територіальне тяжіння Кримської області до Української РСР, спільність економіки й тісні господарські та культурні зв’язки між Кримською областю та Українською РСР», передати Крим Україні.

СРСР та країни Східної Європи уклали у Варшаві договір про дружбу, співпрацю та взаємодопомогу, утворивши Організацію Варшавського договору (ОВД). Він, зокрема, передбачав присутність радянських військовослужбовців на території країн ОВД.

28 червня на вулицях Познані почалися масові робітничі протести через підвищення норм праці й скорочення заробітної платні. Щоби придушити заворушення, влада залучила армію та поліцію, дозволила застосування зброї. Загинуло щонайменше 70 протестувальників, близько 300 осіб арештували. Переслідування тривали ще довго після закінчення бунту.

Антирадянське повстання в Угорщині було найпотужнішим, яке очолив комуніст. Воно розпочалося з мирного маршу, який спершу переріс у зіткнення, а згодом — у збройне протистояння з угорською службою держбезпеки. Придушити його вдалося тільки військовими силами.