Після 1991 року на місці однієї ядерної держави — СРСР — постали чотири (Росія, Україна, Білорусь, Казахстан), що неабияк схвилювало міжнародну спільноту.
Ядерний арсенал України, на той час третій у світі за розміром, складали 176 стратегічних балістичних ракет і стратегічні бомбардувальники. Ці ракети були міжконтинентальними, націленими на США, а тактичні ядерні ракети, які могли б стримувати агресію сусідніх країн, у перші роки незалежності були вивезені до Росії. Окрім того, «ядерна валізка», яка могла б активувати цей ядерний арсенал, завжди перебувала в Москві.
1 серпня 1991 року під час відвідин Києва Президент США Джордж Буш-старший у своїй промові у Верховній Раді тоді ще УРСР застерігав українців від «суїцидального націоналізму» й закликав підписати новий союзний договір з СРСР, щоб уникнути югославського сценарію. Насправді Буш-старший прагнув уникнути утворення кількох ядерних держав замість однієї. Цю промову в газеті «The New York Times» обізвали «Chicken Kiev» («Котлета по-київськи», оскільки жаргонною англійською слово chicken, «курча», означає також «боягуз»).
Під тиском міжнародної спільноти, зокрема США, 5 грудня 1994 року Україна підписала Будапештський меморандум, за яким в обмін на відмову від ядерної зброї отримала запевнення безпеки. Як стало зрозуміло згодом — це не те саме, що гарантії безпеки.
За відмову від ядерної зброї Україні також надали паливо для атомних електростанцій. У часи економічної кризи і «віялових відключень» електроенергії завдяки цьому вдалося частково погасити борги за газ — і загалом уникнути ізоляції на міжнародній арені.
Автори: Валентина Мержиєвська, Павло Артимишин
Відео
Будапештський меморандум: як і чому Україна здала ядерний арсенал // Історія без міфів
