Історія Губківського замку
Є у Рівненській області край, який за красу ландшафтів називають волинською Швейцарією. Є там і замок, що орлиним гніздом піднімається над Случем.
Село, біля якого побудували цю твердиню, часто змінювало назву: Хрупків, Губибор, Губник, Губка, Гапків. Фортеця існувала вже в Х–ХІІІ століттях: у ріку вдивлявся дерев’яний форпост древлян, який з часом наростив кам’яні м’язи. Зараз віднайти сліди князівського дитинця під силу хіба археологам.
Архітектурні особливості та перетворення замку
Не завжди вбережуть від непрошених гостей товсті стіни й високі башти: 1596 року козаки під приводом Григорія Лободи оволоділи замком. Екзотичними зайдами, від яких дісталося форпосту 1708 року, були шведи. Познущалися з твердині скандинави добряче, а ще чума допомогла: у 1727 році в Губкові лишилося тільки 38 хат. Тут уже не до торгівлі — а раніше ж містечко славилося ярмарками, на які припливали човнами по тоді судноплавному Случу.
1729 року вцілілі жителі заснували за річкою нове поселення — Людвипіль (тепер — Соснове). Замок, що з 1708 року стояв пусткою, почав занепадати й руйнуватися. Найдовше трималася східна башта твердині — від неї і збереглося найбільше.
Використання замку і сучасний стан
Сьогодні Замкова гора, що на 32 метри підноситься над Случем, входить у Надслучанський регіональний ландшафтний парк. Краєвиди, які відкриваються з руїн, просто запаморочливі, а чистим повітрям навколишніх лісів — не нади́хатися.
Авторка: Ірина Пустиннікова