Дубенський замок

1308 рік Смерть Юрія І Львовича 1315 рік Руським володарям пропонують долучитися до боротьби за угорську корону XIV століття – досі Дубенський замок 1340 рік Отруєння Юрія ІІ Болеслава Квітень 1340 року Похід Казимира ІІІ на Львів
Дубенський замок
Вхідна брама Дубенського замку

Історія Дубенського замку

Завдяки Гоголевій повісті «Тарас Бульба» про замок у цьому волинському місті знають навіть ті, кого архітектура не цікавить. Дерев’яно-земляне укріплення на місці давньоруського городища з’явилося в Дубні ще за князя Федора Острозького, у XIV столітті. Більшість будинків у замку була дерев’яною, тож тут часто спалахували пожежі. А навесні річка Іква розливалася, затоплюючи невисокі вали, тож наприкінці XV століття князі Острозькі вирішили звести поруч зі старим замчищем нову фортецю, уже з каменю, а місто оточили системою укріплень. У XVII столітті замок перебудовує за новомодною бастіонною системою останній з Острозьких, Януш. На згадку про ті часи маємо глибокий рів, який колись наповнювала вода з Ікви, і два рогаті бастіони-горнверки. Від старого замку залишився тільки ренесансний портал зі світлого каменю — саме крізь нього всі туристи і заходять до замку.

Стіни й вежі — ще не весь замок. Фортеця мусить мати підземелля — у дубенських зберігалися коштовності й архіви князів Острозьких, Замойських, Конецпольських та Любомирських. Усі ці князівські роди в різний час володіли містом.

Архітектурні особливості та перетворення замку

XVIII століття принесло в Дубно ярмарки-«контракти». З форпосту поселення перетворилося на значний торговельний центр, якому не потрібен був замок, але не зашкодив би палац. Перебудувати фортецю на магнатську резиденцію Любомирських взявся Генрик Іттар, архітектор з Мальти, який користувався шаленою популярністю серед польської шляхти того часу. Для зведення палацу Іттар використав фундаменти та підвальну частину старого замкового флігеля в північно-східній частині двору, надбудувавши один поверх.

За кілька років перебудовою палацу зайнявся інший популярний архітектор — Доменіко Мерліні. Найгарнішим приміщенням була кругла колонна зала з куполом: тут проводили бали, а в ХІХ столітті зал переробили на домашню церкву. У Першу світову палац постраждав від військових дій, подальша відбудова позбавила його і купола, і колонади. Лише маленька ніша в стіні приміщення на першому поверсі зараз нагадує про колишню розкіш. Але на стінах збереглися герби князів Любомирських та Острозьких, а у великому північному приміщенні — витончений барельєфний фриз, на якому безтурботні дівчата з гірляндами виноградної лози кружляють у танку.

Замок бачив військо Максима Кривоноса, і Карла XII та Петра І — монархів, що ворогували, і штабних офіцерів Будьонного. Та взяти його штурмом не вдалося ні разу.

З вікон палацу відкривався вид на порослу лататтям Ікву. Правий бік замку охороняв північний бастіон. У маленькій вежі, крихітному ластівчиному гнізді, що виростає з бастіону, поміститися міг лише один воїн. Більше й не треба: вартового достатньо, щоб повідомити про наближення ворога. Вежа навіть має ім’я — «Беатка». Саме з нею і пов’язана найвідоміша легенда твердині.

Використання замку і сучасний стан

На початку березня 1577 року в замку готувалися до свята: красуня Беата, племінниця магната Острозького, зібралася заміж за князя Соломирецького. До Дубна приїхали гості, челядь метушилася біля святкових столів, а Беата в замковій каплиці готувалася до вінчання. Громом серед ясного неба прозвучав крик вартового: до міста підійшли татари. Паніка охопила гостей, князь Острозький почав готувати замок до облоги, воїни тягнули на вали гармати. Шум почула Беата. Вона поцікавилася у служниць, що трапилося. Зацікавлена, вирішила подивитися на таємничих східняків — і вийшла на бастіон.

До табору було недалеко. Ханський намет, увінчаний блискучим півмісяцем, справив на дівчину велике враження, як і молитва-намаз ворожого війська перед наступом. Княжна пішла до невеликої вежі (так, тієї самої), наказала слугам націлити гармату на півмісяць на шатрі, сама запалила ґнота. Постріл був влучним — а потім на полі бою запанувала тиша. Татари побачили в цьому знак небес і зняли облогу. А Беата спокійно скомандувала: «Тепер можна й вінчатися».

Що таке бастіонна система, або Чому плани деяких замків схожі на бабусині серветки?

Часом здається, що саме для цього й винайшли квадрокоптери — щоб поглянути на бастіонні системи з неба, звідки вони мають найцікавіший вигляд. Якщо ваша бабуся в’язала гачком або спицями, ви могли бачити в її журналах з рукоділля схеми серветок і фігурних скатертин. Дуже схоже — і шкода, що із землі всієї цієї симетричною потужності не роздивитися.

Бастіонні замки, схожі з небес на зірки або квіти, почали масово будувати по всій Європі (і навіть трішки в Азії) у XVI столітті. Одним з піонерів був видатний митець Мікеланджело у Флоренції. Пізніше чимало для розвитку системи зробив архітектор Вінченцо Скамоцці — ідеолог «ідеальних міст», автор трактату «Про ідею універсальної архітектури». Скамоцці навіть створив перший проєкт бастіонного замку в Збаражі на Тернопільщині, але магнатам Збаразьким проєкт не підійшов. Надто вже багато було там від палацу — і мало від фортифікацій. Звідки мешканцю спокійної італійської Віченци було знати, як заважали жити подільським шляхтичам регулярні татарські набіги? У результаті в Збаражі збудували твердиню за проєктом нідерландця Генріка ван Пеене (1625–1631).

В Україні чимало бастіонних замків: у Бродах, Підгірцях, Золочеві (Львівщина), Вишнівці, Збаражі, Золотому Потоці (Тернопільщина), Чернелиці (Івано-Франківська область), Олиці (Волинь), Дубні (Рівненська область), Ужгороді (Закарпаття).

Авторка: Ірина Пустиннікова

Експерт Ірина Пустиннікова
Експерт Ірина Пустиннікова

Пов’язані матеріали

Кам’янець-Подільська фортеця Архітектурна пам’ятка
Замок Сент-Міклош Архітектурна пам’ятка
Невицький замок Архітектурна пам’ятка
Губківський замок Архітектурна пам’ятка
Жванецький замок Архітектурна пам’ятка
Бучацький замок Архітектурна пам’ятка
Аккерманська фортеця Архітектурна пам’ятка
Язловецький замок Архітектурна пам’ятка
Замок у Свіржі Архітектурна пам’ятка
 Острозький замок Архітектурна пам’ятка
Фортеця в Скалі-Подільській Архітектурна пам’ятка
Старостинський замок Архітектурна пам’ятка
Палац у Самчиках Архітектурна пам’ятка
Меджибізький замок Архітектурна пам’ятка