Палац у Тальному

Тальне — майже центр України. Поселення це давнє — ще понад п’ять тисяч років тому тут жили трипільці-хлібороби, які вирощували 15 видів злаків. Та в документах воно згадане аж у XVII столітті — як власність магнатів Калиновських. Майже століття (1725–1823) Тальним володів могутній рід Потоцьких — зокрема й знамениті Станіслав Щенсний і його дружина Софія з сусідньої Умані. 

Історія палацу у Тальному

У ХІХ столітті Тальне придбав граф Микола Шувалов. Він збудував тут цукровню, цегельню, броварню, два водяні млини, заснував кінний завод, де розводили арабських та англійських жеребців. У 1870-х роках на високому правому березі річечки Гірський Тікич його син Петро заклав парк (утім, деякі дослідники вважають, що парк з’явився раніше — наприкінці XVIII століття, одночасно із «Софіївкою»). Тут теж були своя скеля Кохання, каскад ставків і обов’язковий підземний хід. Парк зберігся до сьогодні — зараз він більше нагадує ліс.

У парку стояв дерев’яний мисливський замочок Шувалових — із чудовою картинною галереєю, великою бібліотекою, збіркою старовинної зброї та колекцією коштовних лімозьких емалей. Але 20 грудня 1895 року замок згорів — усі колекції пішли з полум’ям. Петро Шувалов вирішив більше з вогнем не жартувати, тож новий будинок звів у 1902 році з каменю — у стилі галльських замків XVI століття. 

Архітектурні особливості та перетворення палацу

Над спорудою працювали понад сто робітників, а наглядав за процесом одеський купець Ахрап Кельман. Куполи на башти привезли аж з Одеси, черепицю доставили з Голландії. Навіть дивно, скільки всього вдалося архітектору Андреасу Клеменсену вмістити в цей обмежений об’єм: тут одразу три башти, балкон однієї з них прикрашений шувалівським гербом. Подобається фахверк? Ось він. Хочете парадний, ренесансно-пишний вхід? Маєте. Він веде до житлових приміщень садиби в південній частині палацу. Північну використовували з господарською метою. Є в тальнівському замку ліпнина, є романтичні дахи, вкриті черепицею, є балюстрада в стилі модерн, є флюгер — повний комплект. Шпиль на одній з веж похилився: за легендою, його як мішень обрали солдати під час Другої світової війни.

Використання палацу та сучасний стан

Замок у Шувалових 1917 року конфіскували: настали інші часи. Але палацу пощастило: його не зруйнували, а віддали під навчальні заклади. Після війни тут діяв дитячий табір відпочинку. Планували відкрити й музей трипільської культури. У 1990-х почався затяжний і болісний процес реставрації — він триває досі, хоч споруда і приймає туристів.

Авторка: Ірина Пустиннікова