Жванецький замок

Історія Жванецького замку

Траса Н03 між Кам’янцем-Подільським і Хотином — найпопулярнійший замковий маршрут України. Десятки тисяч туристів щороку долають ці 22 кілометри між знаменитими фортецями. А між ними — занедбаний і маловідомий замок-сирота. Саме з-під його стін у 1654 році гетьман Богдан вирушив до Переяслава (ще не Хмельницького) на військову раду з представником московського царя. Подія та назавжди змінила хід української історії. Бодай би не їхав, нехай би залишився тут, поблизу Жванецького замку, який обложили козаки…

Архітектурні особливості та перетворення замку

Колись містечко на кордоні кількох держав (Російська й Австро-Угорська імперії, пізніше кордон СРСР, Польщі й Румунії), а нині село, Жванець і зараз лежить на кордоні, тільки вже Хмельницької області з Чернівецькою. На початку XVII століття кам’янецький староста Валентій Калиновський поновив й обніс валами мурований двохсотлітній замок, п’ятикутний у плані. Він стояв на горі над впадінням річечки Кармелітки у Жванчик. Північний бік замку йшов паралельно Жванчику, східна сторона нависала над яром, з трьох інших боків був викопаний рів. В’їздів до твердині було два: головний у західній стіні, інший — у південно-східному розі. На другому поверсі в’їзної башти були житлові приміщення. Кажуть, у замку діяв навіть водогін з мідних труб.

За польсько-козацької завірюхи восени 1653 року полки стягували до Жванця, щоб заступити дорогу синові Богдана Хмельницького Тимошу. Той ішов допомагати тестю, молдавському господареві Василю Лупулу. У Жванецькому замку король польський Ян Казимир влаштував штаб. Богдан Хмельницький з козаками й татарами обступили польське військо, не даючи змоги привозити до Жванця провіант. А тут і холоди з дощами… Поляки терпіли голод, гинули від хвороб, розбігалися. Пішли чутки, що сам кримський хан суне під Жванець з ордою. Поляки врятувалися тим, що підкупили татар, які й зрадили Хмельницького.

Використання замку і сучасний стан

Коли місто стало власністю Лянцкоронських, тут оселилися вірмени з Кам’янця і греки з Хотина — торгували угорськими винами, сіллю, хлібом, сушеною рибою, лісом.

1782 року зі Жванця дивився на Хотин імператор Йосиф ІІ. У ті самі часи тут побував останній кримський хан Шагін-Ґерай. З ХІХ століття про замок, який ніякими перемогами не уславився, усі майже забули: там було сміттєзвалище. Зараз Жванецька фортеця чарує панорамою з рештками замку й меандру Жванчика, який поспішає на зустріч з Дністром.

Біля північної башти, що піднімається над урвищем, стоїть дворівневий ДОТ, тобто довготривала оборонна точка, 1939 року. Ще один такий є над Дністром.

Авторка: Ірина Пустиннікова