Чорнобиль

Місто на Поліссі, розташоване на березі річки Прип’ять. Після аварії на Чорнобильській АЕС було відселене. Нині — адміністративний центр зони відчуження.

Від Русі до козацької доби

Перша згадка про Чорнобиль, датована 1193 роком, міститься в Іпатіївському літописі. Тоді поселення належало до Київського князівства, а князь Рюрик Ростиславич їздив на полювання в місцеві ліси. У XV столітті було побудовано Чорнобильський замок — дерев’яне укріплення, розгромлене татарами у 1470–1480-х роках та відбудоване у 1521 році.

1526 року король польський і великий князь литовський Сигізмунд І передав Чорнобильський замок у відання бояр Київського воєводства, що утримували його по черзі. 1566 року польська корона віддала місто руському полководцю та литовському уряднику Філону Кміті як компенсацію за загарбані Москвою сіверські землі. Після того як рід Кмітів по чоловічій лінії згас, Чорнобиль перейшов до магнатського роду Сапіг. 

У 1500-х роках у Чорнобилі з’явилася православна Свято-Іллінська церква, а 1626 року Лукаш Сапіга і його дружина Софія Кміта побудували у місті римсько-католицький храм Успіння Діви Марії і домініканський монастир, вклавши у будівництво близько 30 тисяч злотих. У 1649 році, під час визвольної війни Богдана Хмельницького, Чорнобиль опинився під владою Війська Запорозького — його захопили реєстрові козаки під проводом полковника Михайла-Станіслава Кричевського. 

У XVIII столітті Чорнобиль перейшов від Сапіг до роду Ходкевичів. У 1747 та 1751 роках місто двічі захоплювали гайдамаки, які зруйнували замок і спалили костел. Згодом магнат Ян-Миколай Ходкевич відновив замок і зробив його своєю резиденцією, а також відбудував костел. За його панування Чорнобиль активно заселяли шляхтичі, українці з Гетьманщини та Вольностей Війська Запорозького Низового, євреї, а також росіяни-старообрядці. 

Довге ХІХ століття

Після другого поділу Речі Посполитої 1793 року Чорнобиль відійшов до Російської імперії. Протягом наступного століття у місті розвивалася дрібна промисловість, річкове суднобудування, чинбарство. 1878 року було зведено Свято-Іллінську муровану церкву — на місці колишньої дерев’яної; це єдина культова споруда, що дійшла до наших часів і досі залишається діючим храмом. 

Наприкінці ХІХ століття найбільшою етнічною групою в Чорнобилі були євреї — станом на 1897 рік їх кількість сягала 60 % від 16,7 тисяч осіб загального населення. До 1919 році місто було важливим релігійним центром — осередком династії Чорнобильських хасидів, яку заснував цадик Менахем Нахум Тверський. У ХХ столітті євреїв у Чорнобилі значно поменшало через погроми 1905 і 1919 років та масову міграцію. У 1941 році чорнобильську єврейську громаду остаточно знищили нацисти.

ХХ століття

Упродовж 1917–1920 років Чорнобиль не раз переходив від одних політичних сил до інших, а 12 червня 1920 року в ньому остаточно запанувала радянська влада. У 1925 році населення міста становило 8,9 тисяч осіб — майже вдвічі менше, ніж чверть століття тому. 1923 року Чорнобиль навіть тимчасово втратив статус міста, ставши селищем міського типу, однак у 1941 році був знову проголошений містом. У цей період основним його промисловим підприємством були судноремонтні майстерні, згодом перетворені на судноремонтно-суднобудівний завод, а 1955 року — на ремонтно-експлуатаційну базу флоту. 

Новою — і фатальною — сторінкою в історії Чорнобиля стало будівництво за 15 кілометрів від нього Чорнобильської атомної електростанції (ЧАЕС). 26 квітня 1986 року на ЧАЕС трапилася аварія — вибух реактора четвертого енергоблоку, що став причиною величезної кількості жертв і безпрецедентного радіоактивного зараження. 

5 травня 1986 року населення Чорнобиля було примусово евакуйоване, місто стало центром зони відчуження — закритої території, що підлягала безумовному відселенню через високе радіоактивне забруднення. Однак невдовзі після катастрофи частина чорнобильців, попри заборону, почала повертатися додому — таких людей називали «самоселами» або «повертанцями»; їхній правовий статус був умовно-легалізований у 1993 році. 

ХХІ століття

Сьогодні Чорнобиль має статус «вахтового селища», у ньому розміщено адміністрацію зони відчуження. Місто патрулює рота охорони МВС, у ньому проживає вахтовий персонал і «самосели». Свято-Іллінська церква, що 2023 року перейшла до ПЦУ, має статус парафії: у дні релігійних свят у ній відбуваються богослужіння.

У перший же день російського повномасштабного вторгнення Чорнобиль окупували російські війська, що перетнули державний кордон України з білоруського боку. Вони захопили ЧАЕС і взяли в заручники 210 технічних працівників станції, замінували ліс довкола неї, а також почали облаштовувати укріплення й рити окопи в зоні відчуження — зокрема в Рудому лісі, її найбільш зараженій радіацією частині. У березні 2022 року в лісі спалахнула пожежа, що охопила понад десять тисяч гектарів території. Дії окупантів не лише поставили світ перед новою ядерною загрозою, а й спровокували значне зростання рівня радіації.

31 березня 2022 року росіяни відступили з Чорнобиля. Вони викрали або зруйнували обладнання у лабораторіях ЧАЕС, вивезли всі транспортні засоби й повністю розграбували станцію. 2 квітня 2022 року персонал ЧАЕС підняв над станцією державний прапор України.

Авторка: Ольга Герасименко