Борис Білинський

1933 роки – 1937 роки Другий п’ятирічний план розвитку економіки (п’ятирічка). 1932 рік — 1933 рік Голодомор (1932–1933) 1933 року Борис Білинський 19 лютого 1934 року – 20 лютого 1934 року Євген Патон 10 липня 1934 року Створення ГУЛАГу

Про особистість Пов’язані матеріали Галерея Відео Література

Пов’язані особистості

Діяльність: Медицина й охорона здоров’я
Дата народження: 16 липня 1933 року
Дата смерті:
Навігатор: Сучасність

Борису Білинському понад 90 років, а він і досі читає лекції іноземним студентам-медикам англійською мовою. Професор, знаний в Україні і за кордоном, автор першого україномовного підручника з онкології і ще 25 книжок і 500 статей із медицини. Лікарський стаж рекордний — 67 років. Але це лише одна грань його особистості.

Він представник «старої» української галицької інтелігенції, нащадок давнього роду герба Сас, у якому за останні два століття — 24 священники. Дідусь — видатний український історик Мирон Кордуба, товариш Івана Франка і Михайла Грушевського. Бабуся Євгенія Кордуба дружила з Ольгою Кобилянською і Лесею Українкою. Доказом цього слугує книжка з автографом письменниці у бібліотеці пана Бориса. Але й трагічних моментів його рід зазнав чимало. Згадати хоча б жорстоке вбивство його батька-лікаря загонами НКВС, які відходили у 1939 році зі Збаража, залишивши по собі страшний кривавий слід.

Ще одна грань Бориса Білинського — альпінізм. Не лише спорт, а особлива ментальність, повʼязана з постійним ризиком життя і відповідальністю за друга. «Вище снігової лінії стукачества не існує», — говорить він. У радянський час це була внутрішня еміграція, можливість на якийсь час вирватися з совкового життя. Альпінізм рятував у заскорузлі радянські часи, даючи змогу вдихнути повітря на повні груди.

Професор Білинський густо пересипає свою мову не лише латинськими висловами, а й поезією всіма мовами, які знає: англійською, німецькою, польською, латиною… Навіть у реанімації як пацієнт після операції з приводу онкології він не припиняв жартувати: «Я ж все життя борюся з раком, мусить же він мені якось “віддячити”?»

Борис Білинський навчався в Першій львівській гімназії разом із Патріархом Любомиром Гузаром і Юрієм Шухевичем, багатолітнім вʼязнем радянських таборів. Із Патріархом він близько й довірливо спілкувався в останні роки його життя, чим дуже дорожить. Цих людей повʼязували любов до України і служіння їй. А ще — сила духу й неперевершене почуття гумору.

Авторка: Леся Харченко

Borys Bilynskyi

Activity: Medicine and Healthcare
Date of birth: July 16, 1933
Date of death:
Navigator: Modernity

Borys Bilynskyi is over 90 years old, and he still lectures to foreign medical students in the English language. A professor, known in Ukraine and abroad, the author of the first Ukrainian-language textbook on oncology and another 25 books and 500 articles on medicine. His medical experience is record-breaking — 67 years. But this is only one facet of his personality.

He is a representative of the “old” Ukrainian Galician intelligentsia, a descendant of an ancient family of the Sas coat of arms, in which over the last two centuries there have been 24 priests. His grandfather is the prominent Ukrainian historian Myron Korduba, a friend of Ivan Franko and Mykhailo Hrushevskyi. His grandmother Yevheniya Korduba was friends with Olha Kobylianska and Lesya Ukrainka. The proof of this is a book with the writer’s autograph in Mr. Borys’s library. But his family also experienced many tragic moments. To mention only the brutal murder of his doctor-father by NKVD detachments that were retreating in 1939 from Zbarazh, leaving behind a terrible bloody trail.
Another facet of Borys Bilynskyi is mountaineering. Not only a sport, but a special mentality associated with constant risk to life and responsibility for a friend. “Above the snow line, snitching does not exist,” he says. In Soviet times, it was an internal emigration, an opportunity to escape for a while from the Sovok life. Mountaineering saved in the rigid Soviet times, making it possible to breathe the air with full lungs.
Professor Bilynskyi thickly sprinkles his speech not only with Latin expressions, but also with poetry in all languages he knows: English, German, Polish, Latin… Even in intensive care as a patient after surgery for oncology, he did not stop joking: “I have been fighting cancer all my life, it must ‘thank’ me somehow, right?”
Borys Bilynskyi studied at the First Lviv Gymnasium together with Patriarch Lubomyr Husar and Yuriy Shukhevych, a long-term prisoner of Soviet camps. With the Patriarch, he communicated closely and trustingly in the last years of his life, which he treasures very much. These people were connected by love for Ukraine and service to it. And also — strength of spirit and an unsurpassed sense of humor.

Author: Lesya Kharchenko