- Діяльність: Культура, Музика
- Дата народження: 13 грудня 1877 року
- Дата смерті: 23 січня 1921 року
- Навігатор: Довге XIX століття
Український композитор, музичний педагог і збирач фольклору, творець «Щедрика», який зрештою став однією з найпопулярніших колядок світу — «Carol of the Bells».
Народився 13 грудня 1877 року в селі Монастирок на Поділлі. Загинув у батьківському домі від руки чекіста 23 січня 1921 року. Український композитор, музичний педагог і збирач фольклору, творець «Щедрика», який зрештою став однією з найпопулярніших колядок світу — «Carol of the Bells».
Микола Леонтович, син священника, походив із музикальної родини: мати, Марія Йосипівна, гарно співала і знала багато українських пісень; батько, Дмитро Федорович, грав на скрипці, віолончелі й гітарі та керував семінарійним хором. Початкову освіту Микола здобув у батька — і це визначило його подальший життєвий шлях.
Навчаючись у початковому духовному училищі у Шаргороді, юнак удосконалив свої музичні знання. Опанувавши спів по нотах, він легко читав навіть складні вокальні партії. Згодом, навчаючись у духовній семінарії в Кам’янці-Подільському, вивчив теорію музики, навчився грати на різних інструментах і захопився авторськими обробками народних мелодій, маючи за взірець твори Миколи Лисенка.
Закінчивши семінарію, Леонтович відмовився він духовного сану, натомість вирішив присвятити себе вчителюванню. Його першим місцем праці стала школа в селі Чуків біля Немирова: там він викладав арифметику, географію і співи, а також організував скромний учнівський оркестр і хор. На свою вчительську зарплату купував музичні інструменти та все необхідне для музичних занять. Учні щиро любили Леонтовича: він був чуйний і добрий, читав їм уголос книжки, часто жартував і співав разом з ними народних пісень навіть під час лекцій.
«Народився на Поділлі, вчився на Поділлі, закохався в народні пісні на Поділлі», — говорив про себе композитор. На початку 1900-х років він уклав дві збірки народних пісень рідного краю (другу з них присвятив своєму натхненникові Миколі Лисенку), а 1904 року переїхав на Донбас у Гришине (нині Покровськ), де працював учителем музики у школі залізничників. Там він теж створив аматорський хор з оркестром, організовував безплатні концерти, дуже популярні серед людей. Під час революції 1905 року Леонтович керував хором робітників, що виступав на мітингах. Це привернуло до нього увагу царських спецслужб, і композитор мусив повернутися на рідне Поділля.
Його новим місцем роботи стало Тульчинське жіноче училище для доньок священників. Викладаючи їм музику, Леонтович і сам продовжував навчання під керівництвом теоретика музики Болеслава Яворського, до якого періодично їздив у Київ і Москву. У цей період життя Леонтович написав низку власних хорових обробок народних пісень — зокрема славнозвісного «Щедрика».
Після Першої світової війни композитор мешкав у Києві. Там його кар’єра стрімко пішла вгору. Він писав музику, викладав у Музично-драматичному інституті імені Лисенка й у Народній консерваторії, вчителював і відкривав хорові гуртки.
1919 року у Київ увійшли денікінці, і Леонтович, побоюючись репресій проти української інтелігенції, мусив покинути місто й повернутись у Тульчин. Там він заснував музичну школу й почав працювати над своїм першим великим симфонічним твором — оперою «На русалчин Великдень» за мотивами казки Бориса Грінченка. За цією працею його й застала смерть, яка довгий час була оповита похмурою завісою таємниці — аж до розпаду радянської держави, коли вдалося отримати доступ до засекречених документів.
У ніч з 22 на 23 січня Леонтович ночував у батьків у селі Марківка, перепочиваючи між різдвяними виступами. У дім постукав незнайомець: він показав посвідчення агента «всеросійської надзвичайної комісії з боротьби із контрреволюцією і саботажем», сказавши, що вистежує грабіжників, і попросився переночувати. Леонтович-старший пожалів непроханого гостя і постелив йому в одній кімнаті з Миколою… Вранці чекіст «віддячив» родині за гостинність: застрелив з гвинтівки композитора у його ліжку, погрожуючи зброєю, зв’язав інших членів родини, пограбував будинок і втік.
Радянська влада ретельно приховувала злочин, однак резонансне вбивство знаменитого композитора, зокрема на тлі світової популярності «Щедрика», не могло пройти непоміченим. Митці і науковці, як в Україні, так і за кордоном, постійно намагалися докопатися до правди, збираючи свідчення і відшуковуючи матеріали, тож у відповідь на це радянська система мусила створити цілий комплекс «спростувань», які дедалі більше заплутували і спотворювали істину. Лише в наші часи, після детального вивчення секретних документів, стало відомо, що вбивство Леонтовича, популяризатора української культури світового рівня, було не випадковістю, а заздалегідь спланованим злочином.
Mykola Leontovych
Activity: Culture, Music
Date of Birth: December 13, 1877
Date of Death: January 23, 1921
Navigator: The Long Nineteenth Century
Ukrainian composer, music teacher, and collector of folklore, the creator of Shchedryk, which eventually became one of the most famous Christmas carols in the world — Carol of the Bells.
Mykola Leontovych was born on December 13, 1877 in the village of Monastyrok, Podillia. He was killed in his parents’ home by a Cheka agent on January 23, 1921. A Ukrainian composer, music teacher, and folklorist, he is best known as the creator of “Shchedryk,” which later became the world-famous carol “Carol of the Bells.”
Leontovych, the son of a priest, came from a musical family. His mother, Maria Yosypivna, sang beautifully and knew many Ukrainian songs; his father, Dmytro Fedorovych, played the violin, cello, and guitar and conducted the seminary choir. Mykola received his first education from his father, which largely determined his future life path.
While studying at the primary theological school in Sharhorod, the young man significantly improved his musical knowledge. Having mastered singing from musical notation, he was able to easily read even complex vocal parts. Later, while studying at the theological seminary in Kamianets-Podilskyi, he studied music theory, learned to play various instruments, and became fascinated with arranging folk melodies, taking inspiration from the works of Mykola Lysenko.
After graduating from the seminary, Leontovych refused to take holy orders and instead decided to devote himself to teaching. His first workplace was a school in the village of Chukiv, Vinnytsia region near Nemyriv. There he taught arithmetic, geography, and singing, and also organized a small student orchestra and choir. With his teacher’s salary he bought musical instruments and other materials needed for music lessons. His students sincerely loved him: he was kind and attentive, read books to them aloud, often joked, and sang folk songs together with them even during lessons.
“I was born in Podillia, studied in Podillia, and fell in love with folk songs in Podillia,” the composer once said about himself. In the early 1900s he compiled two collections of folk songs from his native region (the second of which he dedicated to his inspiration, Mykola Lysenko). In 1904 he moved to Hryshyne (now Pokrovsk) in the Donbas, where he worked as a music teacher at a railway workers’ school. There he also organized an amateur choir with an orchestra and held free concerts that became very popular among local residents. During the Russian Revolution of 1905, Leontovych conducted a workers’ choir that performed at political rallies. This attracted the attention of the tsarist secret police, and the composer was forced to return to his native Podillia.
His next workplace was the women’s school in Tulchyn for daughters of priests. While teaching music there, Leontovych continued his own studies under the guidance of the music theorist Boleslav Yavorsky, whom he periodically visited in Kyiv and Moscow. During this period he composed a number of choral arrangements of Ukrainian folk songs, including the famous “Shchedryk.”
After World War I, the composer lived in Kyiv. There his career rapidly advanced. He composed music, taught at the Mykola Lysenko Music and Drama Institute and the People’s Conservatory in Kyiv, and organized choral groups.
In 1919, the forces of Anton Denikin entered Kyiv. Fearing repression against the Ukrainian intelligentsia, Leontovych was forced to leave the city and return to Tulchyn. There he founded a music school and began working on his first major symphonic composition — the opera Na rusalchyn Velykden (“On the Mermaid’s Easter”), based on a tale by Borys Hrinchenko. It was while working on this piece that death overtook him. For many years the circumstances of his death were surrounded by a dark veil of secrecy until the collapse of the Soviet state made it possible to access previously classified documents.
On the night of January 22–23, Leontovych was staying with his parents in the village of Markivka, Vinnytsia region while resting between Christmas performances. A stranger knocked on the door, showing identification as an agent of the Cheka (the All-Russian Extraordinary Commission for Combating Counter-Revolution and Sabotage). He claimed he was tracking down bandits and asked to stay the night. Leontovych’s father took pity on the unexpected guest and allowed him to sleep in the same room as Mykola.
In the morning, the Cheka agent “repaid” the family’s hospitality: he shot the composer with a rifle in his bed, threatened the other family members with a weapon, tied them up, robbed the house, and fled.
The Soviet authorities carefully concealed the crime. However, the sensational murder of a famous composer — especially in the context of the worldwide popularity of “Shchedryk” — could not go unnoticed. Artists and scholars both in Ukraine and abroad tried to uncover the truth, gathering testimonies and searching for documents. In response, the Soviet system created numerous “refutations,” which only further confused and distorted the facts. Only in recent decades, after careful study of secret archives, has it become clear that the murder of Leontovych — a world-renowned promoter of Ukrainian culture — was not an accident but a deliberately planned crime.
Author: Olha Herasymenko
Відео
Микола Леонтович | Біографія | Цікаві факти