Ульріх фон Вердум

Ульріх фон Вердум народився у Фрісландії (історична область на узбережжі Північного моря) у шляхетній родині. Отримав домашню освіту, згодом вступив до університету Франекера, де студіював теологію, право й медицину. У 1670 році після смерті батьків отримав добру спадщину, однак замість керувати маєтками і вести спокійне та заможне життя, вирушив у подорож у компанії свого брата Александера.

У Гамбурзі брати познайомилися з Жаном де Куртоном, абатом Пом’є, агентом французького уряду, який подорожував під іменем пана фон Боваля. Його авантюрна місія полягала в поваленні польського короля Міхала Корибута Вишневецького, замість якого мав бути обраний французький принц Шарль Парис, герцог де Лонгвіль. Тут брати тимчасово розлучилися: Александер поїхав до Швеції, де став наставником знаменитого дипломата Бенгта Оксеншерни; Ульріх же приєднався до абата й вирушив з ним у дворічну подорож, гідну пригодницького роману у жанрі «плаща і шпаги»: пересування інкогніто, напади розбійників, шпигунські пристрасті та знайомства з різноманітними впливовими особами; у 1671 році фон Вердум навіть служив у війську гетьмана Яна ІІІ Собеського. Однак на початку Голландської війни принц Шарль Парис несподівано потонув, перетинаючи Рейн, і це звело нанівець всі зусилля Куртона і його супутника.

Протягом 1670–1672 років фон Вердум чотири рази подорожував теренами сучасної України, ретельно занотовуючи все побачене: від географічних і культурних особливостей до міжконфесійних і військово-політичних відносин. Він, зокрема, відзначав справедливість національно-визвольної боротьби українців під проводом Богдана Хмельницького, оскільки «польські пани з селянами поводяться гірше, ніж із рабами або собаками». Маршрути Ульріха фон Вердума пролягали територіями сучасних Львівської, Тернопільської, Вінницької, Рівненської, Хмельницької та Івано-Франківської областей. Він відвідав Львів, Жовкву, Яворів, Бар і низку інших міст, містечок і сіл, детально описуючи їхню історію, архітектуру і побут та приправляючи свої спостереження барвистими коментарями.

У 1672 році Ульріх фон Вердум разом з абатом Пом’є прибув до Парижа, однак відхилив його пропозицію вступити до нього на подальшу службу і повернувся до Фрісландії, а згодом поїхав у Швецію до брата. Там був представлений королю і отримав посаду придворного магістра, яка й надалі забезпечувала йому повне подорожей і цікавих знайомств життя. Разом із братом він співпрацював з графом Оксеншерною, брав участь у великій дипломатичній поїздці до Відня, виконував ризиковані завдання під час дансько-шведської війни, а у січні 1776 року був запрошений до участі у мирних переговорах у Неймегені — однак через термінові справи мусив повернутися на батьківщину, де Крістіна Шарлотта Вюртемберзька, правляча принцеса Східної Фрісландії, призначила його на придворну посаду.

Ульріх фон Вердум помер у своєму замку 20 березня 1681 року, не залишивши по собі нащадків, і був похований у родинному склепі. Його мемуари побачили світ уже після смерті автора, у 1786–1788 роках, а у 1876-му були перекладені польською мовою. Попри те, що його знайомство з Україною тривало лише два роки, нотатки фон Вердума й сьогодні є цінним джерелом інформації про міста й села Холмщини, Поділля і Галичини та про строкате культурне тло тієї епохи.

Авторка: Ольга Герасименко