Кримська кіностудія, яку заснувала в Ялті компанія «Ханжонков і Ко». Важлива база для розвитку українського кіновиробництва. Націоналізована спершу радянською, а згодом російською окупаційною владою.
Історія кінозйомок в Ялті почалася ще в царські часи. У 1898 році придворний оператор Болеслав Матушевський зафіксував на кіноплівці Миколу ІІ з родиною на відпочинку. У січні 1908 року французька фірма «Pathé» випустила фільм «Панорама Ялти», що став першим повноцінним фільмом, знятим у Криму.
На початку ХХ століття своє кінопідприємство створив Олександр Ханжонков, уродженець Донеччини, один із піонерів європейського кінематографу. 1910 року його компанія була абсолютним кінематографічним лідером на теренах імперії. Ханжонков створив перший в Російській імперії історичний повнометражний фільм «Оборона Севастополя» (1911), а також один із перших у світі мультфільмів «Прекрасна Люканіда, або Боротьба рогачів з вусачами» (1912).
У 1916 році Ханжонков приїхав до Ялти. Він купив ділянку на вулиці Аутській, де спочатку збудував павільйон для зйомок, а потім, остаточно перебравшись до Ялти разом із колективом, створив повноцінну кінознімальну базу, яка згодом стала Ялтинською кіностудією. На фірмі Ханжонкова розпочинала свою кар’єру зірка німого кіно Віра Холодна — вона працювала з ним, аж поки фінансові труднощі не змусили її перейти до конкурента, кінопідприємця Дмитра Харитонова.
Після більшовицького перевороту 1917 року ялтинське кіноательє Ханжонкова і його партнера Йосипа Єрмольєва націоналізували. На зміну приватним кінофірмам прийшла єдина державна Ялтинська кінофабрика, а Ханжонков виїхав за кордон.
У 1922 році Другу кінофабрику, як її тоді почали називати, підпорядкували Всеукраїнскому фотокіноуправлінню (ВУФКУ). Цей період був дуже плідним для фабрики: за п’ять років вона випустила не один десяток фільмів — зокрема на кримськотатарську тематику. Сюжети цих стрічок, втім, були передбачувані: захоплена ідеями революції молодь, героїчна боротьба за встановлення радянської влади, конфлікти між чесними бідняками й зажерливими багатіями тощо.
1927 року у Ялті стався землетрус, через який робота кіностудії на деякий час була паралізована. ВУФКУ поступово припинила діяльність у Ялті й зосередила кіновиробництво на новоствореній Київській кінофабриці. Це стало початком кінця ВУКФУ — у 1930 році організацію «реакціонерів, знудьгованих за дореволюційним кіном» розформували. Ялтинська кіностудія тимчасом увійшла до тресту «Востоккино». У 1931–1932 роках її керівником був Олександр Горський, батько художниці й дисидентки Алли Горської, вбитої 1970 року.
Протягом подальших десятиліть Ялтинська кіностудія ще кілька разів змінювала підпорядкування, аж поки не перетворилася на філію Центральної кіностудії дитячих і юнацьких фільмів імені Максима Горького. У часи перебудови вона стала самостійним державним підприємством — Кримською кіностудією «Ялтафільм».
Після відновлення незалежності України на базі Ялтинської кіностудії було створене спільне українсько-російське підприємство «ПолікомВест», яке згодом повністю перейшло в руки російських власників. Та після окупації Криму 2014 року російська влада націоналізувала студію.
Авторка: Ольга Герасименко
Віра Холодна
