logo
Мій профіль
  • Головна
  • Навігатор
  • Особистості
  • Часострічка
  • Книгарня
Історико-просвітній проект Портал / Особистість / Довге XIX століття / Віра Холодна

Віра Холодна icon

28 вересня 1914 року – 29 вересня 1914 року Олександра Екстер Березень 1915 року Взяття фортеці Перемишль російськими військами. 5 серпня 1893 року – 16 лютого 1919 року Віра Холодна Червень 1916 року – вересень 1916 року Брусиловський прорив 3 жовтня 1916 року – 4 жовтня 1916 року Панас Саксаганський
Про особистістьПов’язані матеріалиГалереяВідеоЛітература
Пов’язані особистості
  • Діяльність: Кіно, Культура
  • Дата народження: 5 серпня 1893 року
  • Дата смерті: 16 лютого 1919 року
  • Навігатор: Довге XIX століття

Українська кіноакторка, зірка екрану епохи німого кіно.

Віра Левченко народилася народилася 5 серпня 1893 року в Полтаві, в інтелігентній родині педагога і випускниці Інституту шляхетних дівчат. З дитинства дівчинка була дуже артистичною, мала хист до співу і танців, який охоче демонструвала у домашньому салоні батьків.

Ще дитиною Віра з батьками переїхала до Москви. Там вона якийсь час ходила до балетної школи, однак покинула її через спротив бабусі і згодом ступила до театральної студії. У 17 років Віра познайомилася з Володимиром Холодним — правником, що захоплювався автоспортом. Між ними одразу спалахнуло кохання і невдовзі пара взяла шлюб — незважаючи на протести рідних Віри, які вважали, що їй зарано виходити заміж. У 1912 році вона народила єдину доньку Євгенію: лікарі сказали, що наступні пологи можуть коштувати Вірі життя, тож згодом подружжя удочерило ще одну дівчинку.

У 1914 році почалася Перша світова війна, і Володимир був мобілізований на фронт. Тоді ж почалася кінокар’єра Холодної — режисер Євген Бауер затвердив її на дебютну роль з огляду на непересічну зовнішність. Спочатку вона працювала у приватній компанії кінопідприємця Олександра Ханжонкова, однак згодом перейшла у кіноательє його конкурента, харківського підприємця Дмитра Харитонова. Холодній було важко покидати свого першого роботодавця, і вона залишалася з ним до останнього, однак її сім’я дуже потребувала грошей.

Кар’єра Віри Холодної тривала лише п’ять років, однак за цей час вона встигла знятися у понад 50 фільмах. Переважно то були мелодрами про нещасливе кохання, які у той час позначалися терміном «драма жіночої душі». Акторка отримувала численні листи від шанувальників — їй освідчувалися у коханні, обіцяли зорі з неба і навіть погрожували самогубством через нерозділені почуття. Та Холодна залишалася холодною до таких шаленств, зберігаючи вірність чоловікові, якого щиро кохала. Якось, дізнавшись про тяжке поранення Володимира на фронті, вона навіть перервала зйомки і поїхала до шпиталю під Варшавою, щоб бути поруч із ним.

Після жовтневого перевороту 1917 року багато діячів кіномистецтва почали виїздити до новопроголошеної УНР під виглядом «літніх кіноекспедицій» — подалі від більшовицького терору. «Кращі артистичні сили вивозяться з Москви до нового Запоріжжя», — писала московська «Кіногазета». Так вчинив і Дмитро Харитонов — разом зі своєю трупою, до якої входила і Холодна, він у 1918 році приїхав до Одеси, де мав своє ательє. Артисти активно працювали над фільмами, проводили багато натурних зйомок, однак у лютому 1919 року Віра Холодна раптом захворіла на іспанський грип, і вже 16 числа її не стало.

Люди відмовлялися вірити у наглу смерть молодої вродливої акторки, тому довкола її смерті ширилося багато чуток. Подейкували, нібито її отруїли спецслужби: за однією версією Холодна працювала на французьку контррозвідку, за іншою — шпигункою чекістів. Висували припущення про її викрадення і казали навіть, нібито замість Холодної поховали іншу жінку, а сама вона таємно втекла за кордон, однак жодна з цих чуток не знайшла підтвердження.

У 1937 році комуністична влада знищила Перший Християнський цвинтар, на якому була похована Віра Холодна. Його частину перетворили на розважальний «Парк Ілліча», а частину передали зоопарку. Жодних відомостей про перепоховання останків української «королеви екрану» немає, тож її могилу, ймовірно, просто зрівняли з землею.Померла 16 лютого 1919 року в Одесі. Українська кіноакторка, зірка екрану епохи німого кіно.

Автор: Ольга Герасименко

Короткі висновки

  • Культурна діячка та реформаторка — розвинула власний унікальний акторський стиль, передавала емоції та внутрішній світ своїх героїнь за допомогою виразу очей, постави та жестів, що було інноваційним для тодішнього німого кіно.
  • Громадська діячка — не була громадською діячкою, проте здобула надзвичайну популярність на початку XX століття завдяки своїй акторській грі та стала однією з найвидатніших зірок німого кіно.
  • Творчий доробок — нараховує понад 100 робіт, що робить її однією з найпродуктивніших актрис німого кіно.
  • Спадщина — стала першою кінозіркою, чия популярність була настільки великою, що глядачі ходили в кінотеатри саме “на Холодну”. Це сприяло популяризації кінематографа, як виду мистецтва.

Редакція «Порталу»

Vera Kholodna

Activity: Cinema, Culture
Date of Birth: August 5, 1893
Date of Death: February 16, 1919
Navigator: The Long Nineteenth Century

A Ukrainian film actress, a screen star of the silent film era.

Vera Levchenko was born on August 5, 1893, in Poltava, into an интелектual family of a teacher and a graduate of the Institute for Noble Maidens. From childhood, she was very artistic, with a talent for singing and dancing, which she gladly demonstrated in her parents’ home salon.
As a child, Vera moved with her parents to Moscow. There, she attended a ballet school for some time, but left it due to her grandmother’s objections and later joined a theatre studio. At the age of 17, Vera met Volodymyr Kholodny, a lawyer who was passionate about motorsports. They quickly fell in love and soon married—despite protests from Vera’s relatives, who believed she was too young to marry. In 1912, she gave birth to their only daughter, Yevheniia. Doctors warned that future childbirth could cost Vera her life, so the couple later adopted another girl.
In 1914, World War I began, and Volodymyr was mobilized to the front. At the same time, Kholodna’s film career started—director Yevhenii Bauer cast her in her debut role because of her striking appearance. At first, she worked for the private company of film entrepreneur Oleksandr Khanzhonkov, but later moved to the film studio of his competitor, Kharkiv entrepreneur Dmytro Kharitonov. It was difficult for Kholodna to leave her first employer, and she stayed with him as long as possible, but her family was in great need of money.
Vera Kholodna’s career lasted only five years, yet during that time she managed to appear in more than 50 films. Most of them were melodramas about unhappy love, then described as “dramas of a woman’s soul.” The actress received numerous letters from admirers—she was confessed love, promised the stars from the sky, and even threatened with suicide over unrequited feelings. However, Kholodna remained indifferent to such extremes, staying faithful to her husband, whom she deeply loved. Once, after learning of Volodymyr’s severe injury at the front, she even interrupted filming and traveled to a hospital near Warsaw to be by his side.
After the October Revolution of 1917, many figures of the film industry began moving to the newly proclaimed Ukrainian People’s Republic under the guise of “summer film expeditions,” seeking to escape Bolshevik terror. “The best artistic forces are being taken from Moscow to the new Zaporizhzhia,” wrote the Moscow Kino-Gazeta. Dmytro Kharitonov did the same—together with his troupe, which included Kholodna, he arrived in Odesa in 1918, where he had his studio. The artists worked actively on films and conducted many location shoots, but in February 1919, Vera Kholodna suddenly fell ill with the Spanish flu and died on the 16th.
People refused to believe in the sudden death of the young and beautiful actress, so many rumors spread around it. It was said that she had been poisoned by secret services: according to one version, Kholodna worked for French counterintelligence; according to another, she was a Cheka spy. There were also speculations about her kidnapping, and even claims that another woman had been buried in her place while she herself secretly fled abroad—but none of these rumors were ever confirmed.
In 1937, the communist authorities destroyed the First Christian Cemetery where Vera Kholodna had been buried. Part of it was turned into the recreational “Park of Ilyich,” and another part was given to the zoo. There is no information about the reburial of the remains of the Ukrainian “queen of the screen,” so her grave was most likely simply leveled. She died on February 16, 1919, in Odesa.

Author: Olha Herasymenko

Brief conclusions

Cultural figure and innovator — she developed her own unique acting style, conveying emotions and the inner world of her characters through eye expression, posture, and gestures, which was innovative for silent cinema of that time.
Public figure — she was not a public activist, but gained extraordinary popularity in the early 20th century thanks to her acting and became one of the most prominent stars of silent cinema.
Creative output — includes over 100 works, making her one of the most prolific actresses of silent film.
Legacy — she became one of the first film stars whose popularity was so great that audiences went to cinemas specifically “to see Kholodna.” This contributed to the popularization of cinema as an art form.

Portal Editorial Team

 

Зміст

Автор Ольга Герасименко
Експерт Ярослав Грицак
Експерт Ярослав Грицак
Детальніше
попередня Щедрик – українська християнська мелодія
наступна Ялтинська кіностудія художніх фільмів

Пов’язані матеріли

Луцьк Місто
Палац у Червоному Архітектурна пам’ятка
Різдво в тоталітарних державах Явище
Різдво і Перша світова війна Явище
Перша світова війна Явище
ВУФКУ Явище
Українське німе кіно Явище
Ялтинська кіностудія художніх фільмів Явище
icon
Іван Падалка Особистість
На екрани виходить фільм Олександра Довженка «Земля» Подія
icon
Фавст Лопатинський Особистість
icon
Юрій Яновський Особистість
icon
Дзиґа Вертов Особистість
icon
Олександр Довженко Особистість
icon
Гордій Брасюк Особистість
icon
Лесь Курбас Особистість
Одеська кіностудія Явище
Бучач Місто

Відео

Долучайтесь до клубу поціновувачів історії!

Отримуйте інформацію про літературні події та прем'єри

instagram
Facebook
YouTube

Оформити підписку на щомісячний дайджест найцікавіших історичних статей та новинок літератури:

    logo

    Співпраця:

    +38 067 131 39 48 info@portalbooks.com.ua
    • Головна
    • Навігатор
    • Особистості
    • Часострічка
    • Книгарня
    • Мапа сайту
    Видавничо-освітній проєкт “Портал”. Всі права захищено.  © 2009 - 2026

    Увійти до особистого кабінету

    Увійдіть, аби мати змогу зберігати до закладок.
    Через SMS-підтвердження:

    Через Email-підтвердження:
    Зареєструватись