Віра Холодна

Віра Левченко народилася народилася 5 серпня 1893 року в Полтаві, в інтелігентній родині педагога і випускниці Інституту шляхетних дівчат. З дитинства дівчинка була дуже артистичною, мала хист до співу і танців, який охоче демонструвала у домашньому салоні батьків.

Ще дитиною Віра з батьками переїхала до Москви. Там вона якийсь час ходила до балетної школи, однак покинула її через спротив бабусі і згодом ступила до театральної студії. У 17 років Віра познайомилася з Володимиром Холодним — правником, що захоплювався автоспортом. Між ними одразу спалахнуло кохання і невдовзі пара взяла шлюб — незважаючи на протести рідних Віри, які вважали, що їй зарано виходити заміж. У 1912 році вона народила єдину доньку Євгенію: лікарі сказали, що наступні пологи можуть коштувати Вірі життя, тож згодом подружжя удочерило ще одну дівчинку.

У 1914 році почалася Перша світова війна, і Володимир був мобілізований на фронт. Тоді ж почалася кінокар’єра Холодної — режисер Євген Бауер затвердив її на дебютну роль з огляду на непересічну зовнішність. Спочатку вона працювала у приватній компанії кінопідприємця Олександра Ханжонкова, однак згодом перейшла у кіноательє його конкурента, харківського підприємця Дмитра Харитонова. Холодній було важко покидати свого першого роботодавця, і вона залишалася з ним до останнього, однак її сім’я дуже потребувала грошей.

Кар’єра Віри Холодної тривала лише п’ять років, однак за цей час вона встигла знятися у понад 50 фільмах. Переважно то були мелодрами про нещасливе кохання, які у той час позначалися терміном «драма жіночої душі». Акторка отримувала численні листи від шанувальників — їй освідчувалися у коханні, обіцяли зорі з неба і навіть погрожували самогубством через нерозділені почуття. Та Холодна залишалася холодною до таких шаленств, зберігаючи вірність чоловікові, якого щиро кохала. Якось, дізнавшись про тяжке поранення Володимира на фронті, вона навіть перервала зйомки і поїхала до шпиталю під Варшавою, щоб бути поруч із ним.

Після жовтневого перевороту 1917 року багато діячів кіномистецтва почали виїздити до новопроголошеної УНР під виглядом «літніх кіноекспедицій» — подалі від більшовицького терору. «Кращі артистичні сили вивозяться з Москви до нового Запоріжжя», — писала московська «Кіногазета». Так вчинив і Дмитро Харитонов — разом зі своєю трупою, до якої входила і Холодна, він у 1918 році приїхав до Одеси, де мав своє ательє. Артисти активно працювали над фільмами, проводили багато натурних зйомок, однак у лютому 1919 року Віра Холодна раптом захворіла на іспанський грип, і вже 16 числа її не стало.

Люди відмовлялися вірити у наглу смерть молодої вродливої акторки, тому довкола її смерті ширилося багато чуток. Подейкували, нібито її отруїли спецслужби: за однією версією Холодна працювала на французьку контррозвідку, за іншою — шпигункою чекістів. Висували припущення про її викрадення і казали навіть, нібито замість Холодної поховали іншу жінку, а сама вона таємно втекла за кордон, однак жодна з цих чуток не знайшла підтвердження.

У 1937 році комуністична влада знищила Перший Християнський цвинтар, на якому була похована Віра Холодна. Його частину перетворили на розважальний «Парк Ілліча», а частину передали зоопарку. Жодних відомостей про перепоховання останків української «королеви екрану» немає, тож її могилу, ймовірно, просто зрівняли з землею.Померла 16 лютого 1919 року в Одесі. Українська кіноакторка, зірка екрану епохи німого кіно.