Перше повне видання Біблії церковнослов’янською мовою

Острозька Біблія, що стала першим повним видання Біблії церковнослов’янською мовою, була надрукована у 1580–1581 роках у спеціально заснованій для цього друкарні в Острозі на Волині. Оригінальна її назва — «Библіа, сиріч книгы Ветхаго и Новаго Завіта по языку словенску».

Щоби Біблія церковнослов’янською (обсягом 1256 сторінок!) побачила світ, визначний український магнат і політик князь Костянтин-Василь Острозький не лише профінансував, а й від початку організував процес перекладу, зібравши необхідних фахівців. Над перекладом і виданням книги працював цілий редакторський корпус — видатні науковці й перекладачі того часу, яких, імовірно, очолював Герасим Смотрицький, «перший руський богослов» і перший ректор Острозької академії. Також князь запросив до Острога друкаря Івана Федоровича, для якого ця Біблія стала останнім відомим виданням.

Серед редакторів і перекладачів Острозької Біблії, найімовірніше, був Тимофій Михайлович, укладач алфавітно-предметного покажчика до Нового Завіту, який в окремих джерелах згадується як «священник полоцький». Також над текстом працював грецький архієпископ Діонісій Раллі Палеолог, який за вказівкою папи Григорія XIII привіз із Рима до Острога список Біблії — це дало укладачам змогу звіряти свою роботу з іще однією версією перекладу.

Спочатку робота над Острозькою Біблією спиралася на так звану Геннадієву Біблію, видану у Великому Новгороді наприкінці ХV століття за наказом архієпископа Геннадія. Однак виявилося, що список рясніє помилками, тож його перевіряли за допомогою Септуагінти — грецького біблійного перекладу ІІ–ІІІ сторіч. В одному з листів князь Костянтин навіть назвав Острозьку Біблію «рідною дочкою Септуагінти». Саме вона як вихідний для перекладу текст міститься на титульному аркуші Острозької Біблії.

До речі, Іван Огієнко, український мовознавець, церковний історик і перекладач Святого Письма, ствердив, що важливість Геннадієвого списку перебільшена (думка про нього як про основу острозького видання довго панувала в середовищі науковців, підживлювана російським шовінізмом), адже мова, правопис і наголоси в окремих частинах Острозької Біблії відрізняються: це свідчить, що її «зложено зо списків різного віку й різних земель». А Іван Франко писав, що мова Острозької Біблії – це вже не мова Кирила і Мефодія, а українізована церковнослов’янська.

Біблія в Острозі побачила світ у дві дати: 12 липня 1580 року та 12 серпня 1581 року. Саме тому можна зустріти розбіжності у святкуванні річниць цього видання, яке одразу стало знаковим для духовного й культурного життя на українських землях і в Східній Європі загалом. Пізніше видання дещо різниться від версії 1580 року складом, орнаментом і виправленням відбитків. Також є дані, що деякі примірники Острозької Біблії могли бути додруковані згодом. Усього могло вийти від 1500 до 2500 примірників (рекорд того часу!), близько 400 з яких дійшли до наших днів.

Єдиний екземпляр Острозької Біблії, який за понад чотири століття з моменту друку не покидав міста, у якому прийшов на світ, зберігається в Музеї книги та друкарства. У 2023 році його оцифрували.

Авторка: Ірина Максименко