- Діяльність: Наука й освіта
- Дата народження: 1575 або 1577 рік
- Дата смерті: 1642 рік
- Навігатор: Козацька доба
Шляхтянка, меценатка, фундаторка Київської братської школи, із якої згодом виросла Києво-Могилянська академія.
Галшка Гулевичівна, народжена, імовірно, на Волині в 1570-х роках, — це жінка, не без участі якої постав один із найвідоміших сьогодні навчальних закладів України — Києво-Могилянська академія. Походить вона з одного з найвпливовіших родів Волині XVI століття — Гулевичів. Сім’я мала п’ятьох дітей, і кожне з них здобуло найліпшу освіту. Галшка — не виняток: вона навчалася в Острозькій академії.
Дівчинку, охрещену за православним обрядом, назвали Єлизаветою. Проте сьогодні ми знаємо полонізовану версію її імені — а все через почуття до Христофора Потія, сина митрополита Іпатія Потія. Їхня історія нагадує шекспірівський сюжет про Ромео і Джульєтту, адже любов молодих людей лише посилила ворожнечу між їхніми родами: Христофоровий-бо відстоював віру уніатську, Єлизаветин — православну, а відходження від родинних канонів вважали зрадою ледь не державного масштабу. Утім, вони все-таки взяли шлюб у 1593 році, і Галшка переконала чоловіка втекти до її батька. Пара жила щасливо, проте невдовзі Христофор помер від хвороби. По собі він залишив донечку, яку Єлизавета згодом, наперекір батькам небіжчика, охрестила у православній вірі.
Одружившись удруге — зі шляхтичем Стефаном Лозкою, із яким у неї народився син, — Галшка перебралася до Києва. Там її піклування про віру й розуміння цінності освіти знайшло вияв у меценатській діяльності: 15 жовтня 1615 року жінка підписала дарчу Київському Богоявленському братству на заснування шкіл і монастирів. 1760 року укладачі історії Києво-Могилянської академії знайшли привілей короля Зигмунта ІІІ, у якому йшлося про благодійний акт Гулевичівни — видання коштів на розбудову братства.
Завдяки цьому фінансуванню невдовзі постала Київська братська школа, до діяльності якої долучилися такі видатні постаті, як майбутній митрополит Київський, Галицький і всієї Русі Іов Борецький, мовознавець і палкий полеміст Мелетій Смотрицький, іще один майбутній митрополит Київський і всієї Русі Ісая Копинський, педагог Лаврентій Зизаній, поет Олександр Митура, енциклопедист Памво Беринда чи архімандрит Києво-Печерської лаври Єлисей Плетенецький. 1658 року, після підписання Гадяцького договору, школа отримала статус академії.
У життєписі Галшки Гулевичівни є чимало білих плям, та з того, що ми про неї все-таки знаємо, постає образ благодійниці, яка все життя зберігала вірність переконанням, відстоювала свою віру та зробила в розвиток української освіти внесок, який досі дає плоди.
Авторка: Маргарита Кас’яненко