logo
Мій профіль
  • Головна
  • Навігатор
  • Особистості
  • Часострічка
  • Книгарня
Історико-просвітній проект Портал / Особистість / Світові війни / Степан Бандера

Степан Бандера

10 липня 1934 року Створення ГУЛАГу 1934 рік Проголошено доктрину соцреалізму 1 січня 1909 року, Старий Угринів — 15 жовтня 1959 року, Мюнхен Степан Бандера 7 березня 1936 року Окупація Рейнської демілітаризованої зони Жовтень 1936 року – листопад 1937 року Формування союзницької Осі: Рим-Берлін-Токіо.
Про особистістьПов’язані матеріалиГалереяВідеоЛітература
Пов’язані особистості
  • Діяльність: Державна політика
  • Дата народження: 1 січня 1909 року
  • Дата смерті: 15 жовтня 1959 року
  • Навігатор: Світові війни

Політик, революціонер, голова Проводу ОУН-Б. Народився 1 січня 1909 року в селі Старий Угринів на Івано-Франківщині в родині священника. Був убитий 15 жовтня 1959 року в Мюнхені.

Отримав відмінну домашню освіту, яка дала йому змогу одразу вступити до гімназії, а згодом в університет. Захистити диплом не встиг через ув’язнення.

Завдяки родині й оточенню з 14-літнього віку готував себе до політичної діяльності. Уявляв та проговорював сцени допитів — намагався гартувати свої волю й тіло, щоб не виказати побратимів, які мають продовжити боротися за українську незалежність.

У 18 років Степан Бандера став членом Української військової організації (УВО), де спершу був зарахований відділу розвідки. Але пізніше — за станом здоров’я (важкий ревматизм колін) і завдяки ораторським здібностям — він потрапив до пропагандистського відділу.

З 1928 по 1934 роки навчався на агрономічному відділі Львівської політехніки. Одночасно брав участь у діяльності «Пласту», «Просвіти» та багатьох інших патріотично спрямованих організацій. Після того, як польська влада заборонила Пласт, активно долучився до роботи Організації українських націоналістів (ОУН) і згодом став її крайовим провідником.

Під проводом Бандери ОУН почала використовувати терористичні методи у боротьбі за незалежність України. Така політика призвела до його арешту за організацію політичного вбивства Броніслава Перацького (міністра внутрішніх справ Польщі, який керував політикою пацифікації). Бандеру засудили до смертної кари, яку згодом замінили довічним ув’язненням. Мужня поведінка на суді принесла йому велику популярність серед українців і стала основою для його майбутньої популярності. Бандера пробув в ув’язненні до 13 вересня 1939 року й утік із в’язниці, скориставшись початком воєнних дій. Після втечі розробляв у проводі ОУН плани боротьби проти більшовиків, але керівники організації не дійшли щодо них згоди.

23 червня 1941 року Степан Бандера й Володимир Стахів надіслали Адольфу Гітлеру меморандум, у якому оголосили відновлення незалежної Української держави. А 30 червня 1941 року у Львові проголосили Акт відновлення української державності.

Після цього гестапо заарештувало його, намагаючись схилити до співпраці. Із січня 1942 року до листопада 1944 року перебував у таборі Заксенгаузен, в одиночній камері — оскільки мав потужний вплив на українське підпілля та міг стати ідейним лідером усієї Західної України.

Діяльність Степана Бандери призвела до репресій проти його родичів, яких знищили більшовики й польська Армія Крайова.

Згодом нацисти звільнили Бандеру та вивезли його в передмістя Берліна, де взяли під домашній арешт і знову спробували схилити до співпраці. Але 1 лютого 1945 року йому вдалося втекти з-під нагляду. Із 6 лютого 1946 року делегація УРСР вимагала від західних лідерів видати Бандеру. Не отримавши бажаного, радянське Міністерство державної безпеки робило численні спроби ліквідувати керівника боротьби за українську незалежність.

Починаючи з 1946 року, у самій ОУН загострився конфлікт між проводом на чолі зі Степаном Бандерою та опозицією; у його основі були амбіції та складні особисті стосунки учасників. 22 серпня 1952 року Бандера пішов із посади голови Проводу закордонних частин ОУН, щоб  зупинити розкол. Але на конференціях ОУН не прийняли його відставки й 20 лютого 1954 року створили гілку ОУН на чолі зі Степаном Бандерою. На цій посаді він інтенсивно працював, опікуючись організацією нових теренів, вибудовуючи крайові зв’язки та зовнішню політику.

15 жовтня 1959 року у Мюнхені кілер КДБ Богдан Сташинський за допомогою отруйного пістолета-шприца вбив Степана Бандеру.

Автори: Валентина Мержиєвська, Ігор Цеунов, Олександр Маєвський

Короткі висновки

  • Державний діяч і реформатор — був засновником та лідером Організації Українських Націоналістів (ОУН), через радикальні методи та ідеологію  залишається суперечливою особистістю.
  • Законодавець — розробив ідеологічні засади українського націоналізму, був автором програмних статей і готував маси до озброєної боротьби. Був одним з ініціаторів Акту відновлення Української Держави.
  • Політична діяльність — проводив революційну діяльність проти польської влади, боровся проти радянської окупації, у еміграції намагався об’єднати українські емігрантські сили та підтримувати зв’язки з підпіллям в Україні.
  • Церковна політика — вважав, що християнська релігія є “цінністю першої величини” для тих, хто бореться за визвольний рух та підкреслював, що питання віри є справою сумління кожної людини і що ОУН не нав’язує жодних релігійних поглядів.
  • Спадщина – став ключовою фігурою в боротьбі за українську незалежність, а його діяльність – символом визвольного руху, в тому числі і публіцистична зокрема, написання праці «Перспективи Української Революції», що стала основою для українського націоналізму.

Редакція «Порталу»

Stepan Bandera

Activity: Public policy
Date of birth: January 1, 1909
Date of death: October 15, 1959
Navigator: World Wars

Politician, revolutionary, head of the OUN-B leadership. Born on January 1, 1909, in the village of Staryi Uhryniv in the Ivano-Frankivsk region, into a priest’s family. Assassinated on October 15, 1959, in Munich.

He received an excellent home education, which allowed him to enter gymnasium and later university directly. He did not manage to complete his degree due to imprisonment.
Thanks to his family and environment, from the age of 14 he prepared himself for political activity. He imagined and rehearsed interrogation scenarios—training his will and body so as not to betray his comrades, who were to continue the struggle for Ukrainian independence.
At 18, Stepan Bandera became a member of the Ukrainian Military Organization (UVO), initially assigned to the intelligence unit. Later, due to health issues (severe rheumatism in his knees) and his oratorical skills, he was transferred to the propaganda department.
From 1928 to 1934, he studied at the agronomy department of Lviv Polytechnic. At the same time, he participated in the activities of Plast, Prosvita, and many other patriotic organizations. After the Polish authorities banned Plast, he became actively involved in the Organization of Ukrainian Nationalists (OUN) and later became its regional leader.
Under Bandera’s leadership, the OUN began using terrorist methods in the struggle for Ukrainian independence. This policy led to his arrest for organizing the political assassination of Bronisław Pieracki (the Polish Minister of the Interior, responsible for pacification policies). Bandera was sentenced to death, later commuted to life imprisonment. His courageous conduct during the trial brought him great popularity among Ukrainians and laid the foundation for his future prominence. He remained imprisoned until September 13, 1939, and escaped following the outbreak of war. After his escape, he worked within the OUN leadership on plans to fight the Bolsheviks, though the organization’s leaders did not reach agreement on these plans.
On June 23, 1941, Stepan Bandera and Volodymyr Stakhiv sent a memorandum to Adolf Hitler announcing the restoration of an independent Ukrainian state. On June 30, 1941, the Act of Restoration of the Ukrainian State was proclaimed in Lviv.
After this, the Gestapo arrested him, attempting to force his cooperation. From January 1942 to November 1944, he was held in Sachsenhausen concentration camp in solitary confinement, due to his strong influence on the Ukrainian underground and his potential to become the ideological leader of Western Ukraine.
Bandera’s activities led to repression against his relatives, many of whom were killed by Bolsheviks and the Polish Home Army.
Later, the Nazis released Bandera and moved him to the suburbs of Berlin, placing him under house arrest and again attempting to secure his cooperation. On February 1, 1945, he managed to escape surveillance. From February 6, 1946, the Ukrainian SSR delegation demanded that Western leaders extradite Bandera. Failing to achieve this, the Soviet Ministry of State Security made numerous attempts to eliminate the leader of the Ukrainian independence movement.
Beginning in 1946, internal conflict intensified within the OUN between the leadership headed by Bandera and the opposition, rooted in ambitions and complex personal relationships. On August 22, 1952, Bandera stepped down as head of the Foreign Units of the OUN in an attempt to prevent a split. However, his resignation was not accepted, and on February 20, 1954, a branch of the OUN led by Bandera was established. In this role, he worked intensively, developing new organizational territories, strengthening internal networks, and shaping foreign policy.
On October 15, 1959, in Munich, KGB assassin Bohdan Stashynsky killed Stepan Bandera using a poison spray gun.

Authors: Valentyna Merzhyievska, Ihor Tseunov, Oleksandr Maievskyi

Brief conclusions

Statesman and reformer — founder and leader of the Organization of Ukrainian Nationalists (OUN); due to his radical methods and ideology, he remains a controversial figure.
Ideologue and political thinker — developed the ideological foundations of Ukrainian nationalism, authored programmatic texts, and prepared the population for armed struggle; one of the initiators of the Act of Restoration of the Ukrainian State.
Political activity — conducted revolutionary actions against Polish authorities, fought against Soviet occupation, and in exile sought to unite Ukrainian émigré forces and maintain ties with the underground in Ukraine.
Religious policy — considered Christianity a “value of the highest importance” for those engaged in the liberation movement, while emphasizing that matters of faith are a personal choice and that the OUN did not impose religious views.
Legacy — became a key figure in the struggle for Ukrainian independence; his activities became a symbol of the liberation movement, including his publicist work, particularly Perspectives of the Ukrainian Revolution, which formed a foundation for Ukrainian nationalism.

Portal Editorial Team

 

 

 

 

Зміст

Автор Валентина Мержиєвська
Автор Ігор Цеунов
Автор Олександр Маєвський
Експерт Ярослав Грицак
Експерт Ярослав Грицак
Детальніше
попередня Київська кіностудія імені Олександра Довженка
наступна Теодор Ромжа

Пов’язані матеріали

icon
Євген Коновалець Особистість
Меджибізький замок Архітектурна пам’ятка
Різдво в тоталітарних державах Явище
Повоєнна боротьба УПА Явище
Пацифікація у Галичині Подія
icon
Олекса Гірник Особистість
Одеська кіностудія Явище
Бучач Місто

Степан Бандера в Пласті (1923)

Степан Бандера — пластун куреня «Червона калина». Фото 1929 або 1930 року

Обвинувачені у Варшавському процесі

Радянська карикатура на Бандеру у в’язниці

Степан Бандера, період до 1950-х років

Поштова марка до 100-річчя від дня народження Бандери, 2009 рік

Оголошення в газеті «Свобода» про загибель Степана Бандери

Портрет Степана Бандери при вході у захоплену демонстрантами Київську міську раду під час Євромайдану (січень 2014)

Посмертна маска Степана Бандери

Могила Степана Бандери

Цікаво почитати

Демобілізовані. Повернення додому після Другої світової війни

Демобілізовані. Повернення додому після Другої світової війни

510 грн

Докладніше
Бабин Яр. Голосами

Бабин Яр. Голосами

110 грн

Докладніше
Свідок Голокосту: Художник Зіновій Толкачов

Свідок Голокосту: Художник Зіновій Толкачов

370 грн

Докладніше
Збагнути війну: Друга світова війна і доля більшовицької революції

Збагнути війну: Друга світова війна і доля більшовицької революції

485 грн

Докладніше
Степан Бандера

Степан Бандера

565 грн

Докладніше
Бандера. Портрет на тлі епохи. Перша спроба наукової біографії (м)

Бандера. Портрет на тлі епохи. Перша спроба наукової біографії (м)

295 грн

Докладніше
Замки, битви й авіабомби. Як економічна теорія тлумачить військову історію

Замки, битви й авіабомби. Як економічна теорія тлумачить військову історію

540 грн

Докладніше
Валина посвідка

Валина посвідка

241 грн

Докладніше
Дім, який ти любила, мамо

Дім, який ти любила, мамо

270 грн

Докладніше
Історія. UA: постаті, факти, версії

Історія. UA: постаті, факти, версії

480 грн

Докладніше
За Ідентичність і Незалежність. Війна Росії проти України: історичні передумови, геополітичні паралелі. У двох книгах. Книга 2. Друге видання

За Ідентичність і Незалежність. Війна Росії проти України: історичні передумови, геополітичні паралелі. У двох книгах. Книга 2. Друге видання

1155 грн

Докладніше
Любомир Гузар. Спогади (подарункове)

Любомир Гузар. Спогади (подарункове)

1200 грн

Докладніше
Любомир Гузар. Спогади

Любомир Гузар. Спогади

406 грн

Докладніше
Яблука війни

Яблука війни

345 грн

Докладніше

Долучайтесь до клубу поціновувачів історії!

Отримуйте інформацію про літературні події та прем'єри

instagram
Facebook
YouTube

Оформити підписку на щомісячний дайджест найцікавіших історичних статей та новинок літератури:

    logo

    Співпраця:

    +38 067 131 39 48 info@portalbooks.com.ua
    • Головна
    • Навігатор
    • Особистості
    • Часострічка
    • Книгарня
    • Мапа сайту
    Видавничо-освітній проєкт “Портал”. Всі права захищено.  © 2009 - 2026

    Увійти до особистого кабінету

    Увійдіть, аби мати змогу зберігати до закладок.
    Через SMS-підтвердження:

    Через Email-підтвердження:
    Зареєструватись