Історією, і зокрема середньовічною історією України й Східної Європи, цікавився зі шкільного віку, тому по закінченні школи вступив на кафедру історії Національного університету «Києво-Могилянська академія», де закінчив бакалаврат і магістратуру. Темами перших власних досліджень були києворуська політична історія та давньоруське літописання. Після університету вступив до аспірантури Інституту історії України Національної академії наук України. У цьому закладі захистив кандидатську дисертацію про методи дослідження найдавнішого руського літописання в історичній науці ХІХ–ХХ століть.
Працює в Секторі досліджень історії Київської Русі в Інституту історії України й у відділі історії України XIV — початку ХХ століття в Національному музеї історії України. Викладає курси із середньовічної історії України та Європи в Києво-Могилянській академії.
Серед інших історичних інтересів: європейське середньовіччя, індоєвропеїстика, етнонаціональні студії.
Український вчений, історик та публіцист. Доктор історичних наук, професор Українського Католицького Університету. Директор Інституту історичних досліджень Львівського національного університету ім. І.Франка.
Місце народження
Народився 26 грудня 1960 року у селі Довге Львівської області.
Освіта
У 1977-1982 pp. – навчався на історичному факультеті Львівського університету.
У 1987 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук на тему “Робітники Бориславсько-Дрогобицького нафтового басейну в другій половині XIX – початку XX: формування, становище, класова боротьба”.
У 1996 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук на тему “Формування сучасної української нації: історіографія та історіософія проблеми”.
Наукова кар’єра
У 1982-1992 роках працював у Львівському університеті старшим науковим співробітником.
У 1999-2008 роках – професор, директор Інституту історичних досліджень Львівського університету, професор кафедри нової та новітньої історії України Українського католицького університету.
У 1996-2009 роках – запрошений професор у Колумбійському університеті та Центрально-Європейському університеті у Будапешті.
1999-2008 – перший віцепрезидент Міжнародної асоціації україністів.
Засновник та головний редактор наукового щорічника Україна модерну, член редакційної колегії журналів Український гуманітарний огляд, Критика, Ab Imperio, Slavic Review.
Член наглядової ради журналу Harvard Ukrainian Studies.
Почесний професор НаУКМА.
У грудні 2014 року увійшов до складу конкурсної комісії Національного антикорупційного бюро України, до повноважень якої входить висунення кандидатур на посаду директора. Призначений за квотою президента.
Має понад 500 наукових публікацій на історичну тематику. Відомий також своїми публіцистичними творами.