logo
Мій профіль
  • Головна
  • Навігатор
  • Особистості
  • Часострічка
  • Книгарня
Історико-просвітній проект Портал / Особистість / Довге XIX століття / Георгій Нарбут

Георгій Нарбут icon

13 квітня 1918 року – 25 квітня 1918 року Кримська операція Петра Болбочана 29 квітня 1918 року Переворот Павла Скоропадського 9 березня 1886 року – 23 травня 1920 року Георгій Нарбут 19 жовтня 1918 року Утворення ЗУНР 14 листопада 1918 року Створення Української академії наук
Про особистістьПов’язані матеріалиГалереяВідеоЛітература
Пов’язані особистості
  • Діяльність: Культура
  • Дата народження: 9 березня 1886 року
  • Дата смерті: 23 травня 1920 року, Київ
  • Навігатор: Довге XIX століття

Художник-графік, ілюстратор, автор перших українських державних знаків — поштових марок і банкнот УНР. Один із засновників і ректор Української академії мистецтв. Народився 9 березня 1886 року на Чернігівщині. Помер 23 травня 1920 року в Києві. 

Георгій Нарбут походив із родини збіднілої литовської шляхти. Ще в дитинстві він відчував сильний потяг до художньої творчості: робив витинанки, вирізав фігури з обгорток і, навіть не маючи олівців чи фарб, намагався відтворювати красу довколишнього світу.

У 1896–1906 роках Нарбут навчався у Глухівській чоловічій гімназії. У той період проявився його інтерес до геральдики і графіки: йому вдалося віднайти герб своєї родини, у якій, як виявилося, були запорозькі козаки, та відтворити його, а коли вчитель приніс на урок копію Остромирового Євангелія, Нарбут перемалював із нього всі писані кириличні літери.

Після закінчення гімназії Нарбут перебрався до Санкт-Петербурга, де мешкав до буремного 1917 року. Там він брав уроки у художників, зокрема навчався у студії Єлизавети Званцевої, учениці Іллі Рєпіна. 1909 року перебував у Мюнхені, вдосконалюючи свою майстерність у школі угорського митця Шимона Голлоші, а після повернення став членом петербурзького художнього товариства «Світ мистецтва». У той період Нарбут розкрив себе як ілюстратор: він ілюстрував казки Ганса Крістіана Андерсена, байки Івана Крилова, а також народні казки та пісні.

Незважаючи на популярність, якої він набув у мистецьких колах Петербурга, Георгій Нарбут залишався вірним своїй українській ідентичності й українській мистецькій спадщині. Мандруючи Україною, він спілкувався з колекціонерами старожитностей, вивчав крій козацького одягу — навіть сам пошив собі козацький жупан. «Перше враження — і найсильніше: зовнішність Нарбута — багато типу українського, полковницького, стародубського. […] Про Чернігівщину нагадує кожен порух його», — згадував мистецтвознавець і художник Георгій Лукомський.

Після Лютневої революції 1917 року Нарбут повернувся в Україну й оселився у Києві — у Георгіївському провулку неподалік від Золотих воріт. «Провулок мого святого. Близько Георгіївська церква. А головне – вікна квартири впираються в стіну Софії Київської, майже в браму Заборовського. Під цією брамою й померти можна», — казав він.

Саме «київський період» закріпив Нарбута в історії українського мистецтва як творця українського стилю у графіці — хоча тривав він лише три роки, проте виявився надзвичайно плідним. Після проголошення УНР Нарбут створив проєкти поштових марок, акцизних паперів і грошових купюр номіналом 2, 10, 100, 500, 1000 і 2000 гривень. За часів уряду гетьмана Павла Скоропадського він створив герб Української Держави, взявши за основу символ Війська Запорозького — козака з мушкетом. Нарбут також створив «Українську абетку», у якій поєднав традиції українського рукописного письма і друкарства зі знаннями у галузі європейського створення шрифтів.

У листопаді 1917 року відбулося урочисте відкриття Української академії мистецтв — першого вищого навчального закладу УНР. Нарбут став професором академії, а коли в 1919 році з Києва, рятуючись від більшовиків, виїхали майже всі викладачі, перебрав на себе керівництво нею. Згодом більшовики відібрали приміщення академії, і Нарбут почав проводити уроки у себе вдома. «Це був справжній курятник. Стелю устилали диктом, щоб під час дощу не так хлестала вода. Майстерні відділяли від проходу великими полотнами — творами професорів. Все це мало відповідало значінню, яке Нарбут надавав академії. Але цим кроком він врятував її від неминучої загибелі», — згадував мистецтвознавець Федір Ернст.

Влітку 1919 року влада в Києві знову змінилася — її захопили «білі», оголосивши про повернення Києва до складу Росії. «Тут уже Нарбут зовсім засмутився. Як українця, який працював при Скоропадському, його переслідували. Як бувшого при Директорії працівника — теж. Як виконувача замовлення радянської влади — також, ще більше», — розповідав Георгій Лукомський. Восени цього ж року художник захворів на тиф, і хвороба дала ускладнення на печінку: він майже не вставав з ліжка, але продовжував працювати, не випускаючи з рук олівця.

Останнім задумом Нарбута було ілюстрування «Енеїди» Івана Котляревського, але втілити його у життя Нарбут вже не встиг: виконавши лише одну ілюстрацію, він помер у віці 34 років і був похований на Байковому кладовищі у Києві.

Авторка: Ольга Герасименко

Heorhiy Narbut

Activity: Culture
Date of birth: March 9, 1886
Date of death: May 23, 1920, Kyiv
Navigator: The Long 19th Century

Graphic artist, illustrator, creator of the first Ukrainian state symbols — postage stamps and bank notes of the UNR (Ukrainian People’s Republic). One of the founders and rector of the Ukrainian Academy of Arts. Born on March 9, 1886, in the Chernihiv region. Died on May 23, 1920, in Kyiv.

Heorhiy Narbut descended from a family of impoverished Lithuanian gentry. Even in his childhood, he felt a strong attraction to artistic creation: he made vytynankas (paper cut-outs), cut figures out of wrappers, and, even without pencils or paints, tried to recreate the beauty of the surrounding world.
From 1896 to 1906, Narbut studied at the Hlukhiv Boys’ Gymnasium. During this period, his interest in heraldry and graphics emerged: he managed to find the coat of arms of his family—which, as it turned out, included Zaporozhian Cossacks—and recreate it. When a teacher brought a copy of the Ostromir Gospels to class, Narbut painstakingly traced all its written Cyrillic letters.
After graduating from the gymnasium, Narbut moved to St. Petersburg, where he lived until the turbulent year of 1917. There, he took lessons from various artists, notably studying at the studio of Elizaveta Zvantseva, a student of Ilya Repin. In 1909, he spent time in Munich, perfecting his skills at the school of the Hungarian artist Simon Hollósy. Upon his return, he became a member of the St. Petersburg art society “World of Art” (Mir Iskusstva). During this period, Narbut established himself as an illustrator, working on the fairy tales of Hans Christian Andersen, the fables of Ivan Krylov, as well as folk tales and songs.
Despite the popularity he gained in the artistic circles of St. Petersburg, Heorhiy Narbut remained fiercely loyal to his Ukrainian identity and Ukrainian artistic heritage. Traveling through Ukraine, he interacted with collectors of antiquities and studied the cut of Cossack clothing—even sewing a Cossack zhupan (traditional jacket) for himself.
“The first and strongest impression was Narbut’s appearance—very much of the Ukrainian, colonel, Starodub type. […] Every single movement of his reminds one of the Chernihiv region,” recalled art historian and artist Heorhiy Lukomsky.
Following the February Revolution of 1917, Narbut returned to Ukraine and settled in Kyiv, in Heorhiyivsky Lane, not far from the Golden Gate.
“The lane of my patron saint. The Church of St. George is nearby. And most importantly, the windows of the apartment look directly into the wall of Saint Sophia of Kyiv, almost at the Zaborovsky Gate. One could die under this gate,” he used to say.
It was precisely the “Kyiv period” that cemented Narbut’s place in the history of Ukrainian art as the creator of the Ukrainian style in graphic arts. Although it lasted only three years, it proved to be extraordinarily prolific. Following the proclamation of the UNR, Narbut designed postage stamps, excise papers, and banknotes in denominations of 2, 10, 100, 500, 1000, and 2000 hryvnias. Under the government of Hetman Pavlo Skoropadsky, he designed the coat of arms of the Ukrainian State, using the symbol of the Zaporozhian Host—a Cossack with a musket—as its basis. Narbut also created the “Ukrainian Alphabet”, in which he combined the traditions of Ukrainian handwritten script and printing with European type design expertise.
In November 1917, the official opening of the Ukrainian Academy of Arts took place—the first higher education institution of the UNR. Narbut became a professor at the academy, and when almost all the faculty fled Kyiv in 1919 to escape the Bolsheviks, he took over its leadership. Later, the Bolsheviks confiscated the academy’s building, and Narbut began conducting classes at his own home.
“It was a real chicken coop. The ceiling was covered with plywood so that the water wouldn’t pour in so heavily when it rained. The workshops were separated from the hallway by large canvases—the works of the professors. All of this hardly matched the significance Narbut attached to the academy. But with this step, he saved it from inevitable destruction,” recalled art historian Fedir Ernst.
In the summer of 1919, power in Kyiv shifted once again—the “Whites” seized control, announcing the return of Kyiv to Russia.
“At this point, Narbut became completely disheartened. As a Ukrainian who had worked under Skoropadsky, he was persecuted. As a former employee under the Directorate—likewise. As someone who executed orders for the Soviet government—even more so,” related Heorhiy Lukomsky.
In the autumn of that same year, the artist contracted typhus, which led to liver complications. He was almost completely bedridden but continued to work, never letting a pencil leave his hands.
Narbut’s final project was illustrating Ivan Kotlyarevsky’s Eneida (The Aeneid), but he did not live to see it completed. Having finished only one illustration, he died at the age of 34 and was buried at the Baikove Cemetery in Kyiv.

Author: Olha Herasymenko

 

Зміст

Автор Ольга Герасименко
Експерт Ярослав Грицак
Експерт Ярослав Грицак
Детальніше
попередня Українське німе кіно
наступна Софія Налепинська-Бойчук

Пов’язані матеріали

icon
Василь Вишиваний Особистість
icon
Євген Коновалець Особистість
icon
Лесь Лозовський Особистість
Бароко Явище
icon
Микола Зеров Особистість
Бойчукізм Явище
Українське німе кіно Явище
icon
Федір Кричевський Особистість
icon
Василь Кричевський Особистість

Георгій Нарбут

Георгій Нарбут замолоду

Обкладинка журналу «Солнце труда»

Пробний відтиск екслібриса барона Врангеля

Борис Кустодієв, портрет Георгія Нарбута 1914 року

Ілюстрація для журналу «Мистецтво», 1919 рік

Засновники Української академії мистецтв

Випуск шагів 1918 року, розроблений графіками Антоном Середою й Георгієм Нарбутом.

Обкладинка проєкту великого гербу Української Держави, 1918 рік

«Комета», 1919 рік

Банкнота 100 гривень

Банкнота 500 гривень. Аверс

img

Сет Краса у всьому

(0)

2278 грн

Детальніше Додати в кошик

Долучайтесь до клубу поціновувачів історії!

Отримуйте інформацію про літературні події та прем'єри

instagram
Facebook
YouTube

Оформити підписку на щомісячний дайджест найцікавіших історичних статей та новинок літератури:

    logo

    Співпраця:

    +38 067 131 39 48 info@portalbooks.com.ua
    • Головна
    • Навігатор
    • Особистості
    • Часострічка
    • Книгарня
    • Мапа сайту
    Видавничо-освітній проєкт “Портал”. Всі права захищено.  © 2009 - 2026

    Увійти до особистого кабінету

    Увійдіть, аби мати змогу зберігати до закладок.
    Через SMS-підтвердження:

    Через Email-підтвердження:
    Зареєструватись