logo
Мій профіль
  • Головна
  • Навігатор
  • Особистості
  • Часострічка
  • Книгарня
Історико-просвітній проект Портал / Особистість / Світові війни / Василь Кричевський

Василь Кричевський icon

16 жовтня 1907 р. – 21 лютого 1987 р. Петро Григоренко 2 квітня 1909 року – 3 квітня 1909 року Феофіл Яновський 25 квітня 1910 року – 1943 року Василь Кричевський 12 червня 1910 року – 13 червня 1910 року Дмитро Яворницький 1911 рік Створено ПЛАСТ.
Про особистістьПов’язані матеріалиГалереяВідеоЛітература
Пов’язані особистості
  • Діяльність: Культура
  • Дата народження: 12 січня 1873 року
  • Дата смерті: 15 листопада 1952 року
  • Навігатор: Світові війни

Художник, архітектор, автор державного герба Української Народної Республіки, один із творців і найяскравіших представників українського архітектурного модерну. Також був серед перших художників українського кінематографу — зокрема, 1927 року оформлював фільм Олександра Довженка «Звенигора».

Народився Василь Кричевський 12 січня 1873 року в селі Ворожба Харківської губернії (нині — Сумська область), у родині повітового фельдшера Григора Кричевського й домогосподарки Параски Кричевської. Був найстаршою дитиною у сім’ї, мав іще сімох братів і сестер.

Пристрасть до мистецтва прокинулася в ньому рано. Навчаючись у двокласній школі в сусідньому селі, у хаті господині, де батьки винаймали йому житло, Василь натрапив на художній альбом — і, вражений, узявся перемальовувати ілюстрації. Уже дорослим він побачив роботи Тараса Шевченка і зрозумів, що то за малюнки тоді потрапили йому до рук. Але віднайти той, із дитинства, альбом Кричевський, на жаль, так і не зміг.

У 1885 році він розпочав навчання в Харківському технічному залізничному училищі, а на життя заробляв, креслячи фасади. Ці перші спроби потрапили на очі архітектору Сергію Загоскіну, що в ті роки викладав у Технологічному інституті в Харкові. Той узяв Кричевського технічним помічником, навіть поселив у себе вдома. Сприяв у навчанні, а згодом поклопотався і про перше місце роботи в міській управі. Справи в молодого архітектора йшли добре, бо вже за кілька років він збудував у Харкові власний будинок, де оселився з першою дружиною Варварою та двома синами. Архітектурою, втім, його творчість не обмежувалася: Кричевський писав акварельні етюди з натури в Харкові й Ворожбі.

На його живопис неабияк вплинули краєвиди Криму, зокрема Алушти. У 1897 році саме звідти Кричевський приїхав із низкою акварельних пейзажів, які в 1898-му виставляв у Харкові. Він спробував вступити до Академії мистецтв у Петербурзі, але йому відрадили: його професійний рівень уже перевищував те, що вона могла запропонувати.

У 1903 році, перемігши в конкурсі на проєкт будівлі Полтавського губернського земства, на час будівництва Кричевський переїхав до Полтави — однак через корупційні схеми гримнув дверима та, забравши усі креслення, вирушив до Києва. Його, втім, таки вмовили завершити проєкт.

У Києві митець товаришував із художником Миколою Садовським та істориком Михайлом Грушевським. Він спроєктував фасад шестиповерхового будинку родини Грушевських, збудованого в 1909 році, а згодом оселився в його мансарді. Забігаючи наперед, зазначимо, що цей будинок у лютому 1918-го знищила пожежа, яку влаштували більшовики, штурмуючи Київ. Тоді Кричевський ледве врятувався, вискочивши на вулицю з новонародженою донькою на руках, із дружиною та сином. Але в пожежі згоріли його роботи.

Оселившись у Києві, Кричевський писав мистецтвознавчі статті для журналів, творив книжкову графіку, а свої акварельні й олійні картини демонстрував на виставках групи «Київських малярів». У 1912–1913 роках керував килимовою майстернею Варвари Ханенко й загалом співпрацював із подружжям меценатів-колекціонерів Ханенків. Його пристрастю було колекціонування предметів народного мистецтва; на нині цього захоплення Кричевський познайомився з художницею та етнографинею Євгенією Щербаківською, яка 1912 року стала його другою дружиною.

Після революційних подій 1917-го Кричевського обрали ректором Української державної академії мистецтв, яку відкрили в Києві 18 грудня 1917 року. Саме цього дня Центральна Рада ухвалила Закон про регламентацію діяльності Академії.

Після вже згаданої пожежі сім’я Кричевських мусила оселитись у підвалі Історичного музею. Це дуже позначилося на моральному стані самого Василя Григоровича — він майже не виходив на люди, замкнувся в собі. Подолати цю пригніченість допомогло замовлення від Грушевського: Кричевському доручили терміново, протягом тижня, розробити ескізи державних символів УНР — великий і малий герби, проєкти печаток і ратифікаційних грамот. Таке відповідальне завдання повернуло митця до життя. Він спроєктував тризуб, актуальний і в сучасній українській геральдиці, і розробив ескізи банкнот УНР — але побачити світ встигла тільки одна з них, двогривнева.

Після більшовицької навали 1919 року Кричевський викладав у Художньо-керамічному інституті в Полтаві. Його кілька разів арештовували й навіть збиралися розстріляти, але свого викладача відстояли студенти. Згодом, у 1920-х, професор Кричевський переїхав до Києва, де машкав до 1941 року. Через хворобу дружини він не поїхав у евакуацію з початком радянсько-німецької війни, а залишився в Києві (за іншими даними, він і сам був у важкому стані, тому просто не переніс би дороги). У 1943 році митцеві вдалося вибратися до Львова, потім — до одного із синів до Парижа. У 1948-му Василь Григорович і Євгенія Михайлівна оселилися в Каракасі (Венесуела), де й дожили віку: країну вибрали через теплий клімат, який так любив Кричевський.

Ім’я Василя Кричевського насамперед пов’язують із будинком Полтавського губернського земства. Але й до того він уже мав багатий архітектурний досвід: ще в 15–16 років виконав понад 200 проєктів споруд, якими забудували цілі вулиці на околицях Харкова. Першою масштабною архітектурною роботою Кричевського вважають Торгові ряди в центрі Харкова, створені протягом 1892–1893 років. До кінця ХІХ століття він спроєктував низку залізничних і товарних станцій, житлових будинків для персоналу залізниць, залізничних майстерень і депо; також працював над проєктами будинків для банкірів, підприємців, загалом заможних людей, виконуючи фасади у ренесансному й мавританському стилях. У стилі українського архітектурного модерну на початку ХХ століття розробив Народний дім у Лохвиці (Полтавщина), будинки для Миколи Дмитрієва і Дмитра Милорадовича в селі Яреськи (Полтавщина), фасад для будинку Івана Щітківського (Київ), кілька шкіл у різних населених пунктах. Під час Першої світової війни працював ближче до класичного стилю. У міжвоєнні роки частково відійшов від архітектури й за три десятиліття спроєктував тільки сім будівель, п’ять із яких продовжили традиції українського архітектурного модерну.

Наукова діяльність митця була пов’язана з мистецтвознавчими, археологічними, етнографічними дослідженнями. Кричевський був членом різноманітних установ, товариств та комісій Української академії наук, належав до Української вільної академії наук в еміграції. Його перу належить перший в Україні підручник з народного мистецтва (не вийшов друком через Другу світову війну).

Всеохопністю таланту Василя Кричевського можна сміливо прирівняти до ренесансних Ренесансу: пейзажист, художник-оформлювач, графік, архітектор-новатор, науковець, педагог, колекціонер. Основними джерелами його творчого натхнення були українські мистецькі традиції, імпресіонізм, мистецтво Китаю і Японії та роботи італійських майстрів ХІV–ХV століть.

Авторка: Оксана Сморжевська

Vasyl Krychevsky

Activity: Culture
Date of birth: January 12, 1873
Date of death: November 15, 1952
Navigator: World Wars

Artist, architect, author of the state coat of arms of the Ukrainian People’s Republic, one of the creators and most prominent representatives of Ukrainian architectural modernism. He was also among the first artists of Ukrainian cinematography—in particular, in 1927, he designed the film Zvenyhora by Oleksandr Dovzhenko.

Vasyl Krychevsky was born on January 12, 1873, in the village of Vorozhba, Kharkiv Governorate (now Sumy Oblast), into the family of a county paramedic, Hryhor Krychevsky, and a housewife, Paraska Krychevska. He was the eldest child in the family and had seven more brothers and sisters.
A passion for art awakened in him early. While studying at a two-grade school in a neighboring village, in the house of a landlady where his parents rented lodgings for him, Vasyl came across an art album—and, amazed, began to copy the illustrations. Already as an adult, he saw the works of Taras Shevchenko and realized what kind of drawings had fallen into his hands back then. But, unfortunately, Krychevsky was never able to find that album from his childhood.
In 1885, he began his studies at the Kharkiv Technical Railway School, and earned a living by drafting facades. These first attempts caught the eye of the architect Serhiy Zahoskin, who in those years taught at the Technological Institute in Kharkiv. He took Krychevsky as a technical assistant and even settled him in his own home. He assisted in his education and later arranged for his first place of work in the city administration. Matters were going well for the young architect, because already in a few years he built his own house in Kharkiv, where he settled with his first wife Varvara and two sons. Architecture, however, did not limit his creativity: Krychevsky painted watercolor sketches from nature in Kharkiv and Vorozhba.
His painting was greatly influenced by the landscapes of Crimea, particularly Alushta. In 1897, it was from there that Krychevsky arrived with a series of watercolor landscapes, which he exhibited in Kharkiv in 1898. He tried to enter the Academy of Arts in St. Petersburg, but he was advised against it: his professional level already exceeded what it could offer.
In 1903, having won the competition for the project of the Poltava Governorate Zemstvo building, Krychevsky moved to Poltava for the period of construction—however, due to corruption schemes, he slammed the door and, taking all the drawings, departed for Kyiv. He was, however, persuaded to complete the project after all.
In Kyiv, the artist was friends with the painter Mykola Sadovsky and the historian Mykhailo Hrushevsky. He designed the facade of the six-story house of the Hrushevsky family, built in 1909, and later settled in its attic. Looking ahead, we note that this house was destroyed in February 1918 by a fire set by the Bolsheviks while storming Kyiv. At that time, Krychevsky barely escaped, running out into the street with a newborn daughter in his arms, with his wife and son. But his works burned in the fire.
Having settled in Kyiv, Krychevsky wrote art history articles for magazines, created book graphics, and demonstrated his watercolor and oil paintings at exhibitions of the “Kyiv Painters” group. In 1912–1913, he managed the carpet workshop of Varvara Khanenko and generally collaborated with the spouses of patrons-collectors Khanenko. His passion was collecting folk art objects; in the field of this hobby, Krychevsky met the artist and ethnographer Yevheniya Shcherbakivska, who became his second wife in 1912.
After the revolutionary events of 1917, Krychevsky was elected rector of the Ukrainian State Academy of Arts, which opened in Kyiv on December 18, 1917. It was on this very day that the Central Rada adopted the Law on the regulation of the Academy’s activities.
After the already mentioned fire, the Krychevsky family had to settle in the basement of the Historical Museum. This greatly affected the moral state of Vasyl Hryhorovych himself—he barely went out in public, withdrew into himself. A commission from Hrushevsky helped to overcome this depression: Krychevsky was tasked with urgently, within a week, developing sketches of the state symbols of the UNR—the large and small coats of arms, projects of seals and ratification charters. Such a responsible task brought the artist back to life. He designed the trident, which is relevant in modern Ukrainian heraldry as well, and developed sketches of UNR banknotes—but only one of them, the two-hryvnia note, managed to see the light of day.
After the Bolshevik invasion of 1919, Krychevsky taught at the Art and Ceramics Institute in Poltava. He was arrested several times and they were even going to shoot him, but the students stood up for their teacher. Later, in the 1920s, Professor Krychevsky moved to Kyiv, where he lived until 1941. Due to his wife’s illness, he did not go into evacuation with the start of the Soviet-German war, but remained in Kyiv (according to other data, he himself was in a serious condition, so he simply would not have survived the journey). In 1943, the artist managed to get out to Lviv, then—to one of his sons in Paris. In 1948, Vasyl Hryhorovych and Yevheniya Mykhailivna settled in Caracas (Venezuela), where they lived out their days: they chose the country because of the warm climate that Krychevsky loved so much.
The name of Vasyl Krychevsky is primarily associated with the building of the Poltava Governorate Zemstvo. But even before that, he already had a rich architectural experience: as early as 15–16 years old, he completed over 200 building projects, with which entire streets on the outskirts of Kharkiv were built up. The first large-scale architectural work of Krychevsky is considered to be the Trading Rows in the center of Kharkiv, created during 1892–1893. By the end of the 19th century, he designed a number of railway and freight stations, residential buildings for railway staff, railway workshops and depots; he also worked on projects of houses for bankers, entrepreneurs, and generally wealthy people, executing facades in Renaissance and Moorish styles. In the style of Ukrainian architectural modernism at the beginning of the 20th century, he developed the Narodnyi Dim in Lokhvytsia (Poltava region), houses for Mykola Dmytriiev and Dmytro Myloradovych in the village of Yaresky (Poltava region), the facade for the house of Ivan Shchitkivsky (Kyiv), and several schools in various localities. During the First World War, he worked closer to the classical style. In the interwar years, he partially moved away from architecture and over three decades designed only seven buildings, five of which continued the traditions of Ukrainian architectural modernism.
The scientific activity of the artist was connected with art history, archaeological, and ethnographic research. Krychevsky was a member of various institutions, societies, and commissions of the Ukrainian Academy of Sciences, and belonged to the Ukrainian Free Academy of Sciences in emigration. To his pen belongs the first textbook on folk art in Ukraine (it was not published due to the Second World War).
By the all-encompassing nature of his talent, Vasyl Krychevsky can be boldly compared to the titans of the Renaissance: landscape painter, designer, graphic artist, innovative architect, scientist, educator, collector. The main sources of his creative inspiration were Ukrainian artistic traditions, impressionism, the art of China and Japan, and the works of Italian masters of the 14th–15th centuries.

Author: Oksana Smorzhevska

 

 

Зміст

Експерт Ярослав Грицак
Експерт Ярослав Грицак
Детальніше
попередня Український архітектурний модерн
наступна Михайль Семенко

Пов’язані матеріали

icon
Василь Вишиваний Особистість
Будинок Полтавського земства Архітектурна пам’ятка
icon
Лесь Лозовський Особистість
icon
Георгій Нарбут Особистість
Будинок Полтавського губернського земства Історична пам’ятка
Будинок Роліт Історична пам’ятка
Український архітектурний модерн Явище
Бойчукізм Явище
icon
Федір Кричевський Особистість

Засновники Української академії мистецтв

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Відео

promo

Василь Кричевський та герб УНР

promo

Хто такий Кричевський і як виглядали українські імпресіоністи?

АР-НУВО. Стилі українського мистецтва ХХ-го століття (м'яка обкладинка)

АР-НУВО. Стилі українського мистецтва ХХ-го століття (м'яка обкладинка)

600 грн

Докладніше

Долучайтесь до клубу поціновувачів історії!

Отримуйте інформацію про літературні події та прем'єри

instagram
Facebook
YouTube

Оформити підписку на щомісячний дайджест найцікавіших історичних статей та новинок літератури:

    logo

    Співпраця:

    +38 067 131 39 48 info@portalbooks.com.ua
    • Головна
    • Навігатор
    • Особистості
    • Часострічка
    • Книгарня
    • Мапа сайту
    Видавничо-освітній проєкт “Портал”. Всі права захищено.  © 2009 - 2026

    Увійти до особистого кабінету

    Увійдіть, аби мати змогу зберігати до закладок.
    Через SMS-підтвердження:

    Через Email-підтвердження:
    Зареєструватись