logo
Мій профіль
  • Головна
  • Навігатор
  • Особистості
  • Часострічка
  • Книгарня
Історико-просвітній проект Портал / Особистість / Повоєнний СРСР / Семен Глузман

Семен Глузман icon icon

Липень 1972 року Арешт за «антирадянську діяльність» співробітників Інституту філософії АН УРСР Євгена Пронюка й Василя Лісового. 26 жовтня 1972 року Постанова ЦК КПРС «Про окремі категорії громадян, переселених у минулому з місць їхнього проживання в інші райони СРСР» 10 вересня 1946 року – 16 лютого 2026 року Семен Глузман 21 січня 1976 року Поява західних газет в СРСР 26 жовтня 1976 року Введено «рибний день»
Про особистістьПов’язані матеріалиГалереяВідеоЛітература
Пов’язані особистості
  • Діяльність: Медицина й охорона здоров’я, Правозахисна діяльність
  • Дата народження: 10 вересня 1946 року, Київ
  • Дата смерті: 16 лютого 2026 року, Київ
  • Навігатор: Повоєнний СРСР

Психіатр, правозахисник, дисидент і політв’язень. Президент Асоціації психіатрів України, директор Українсько-американського бюро захисту прав людини, співголова Комітету «Бабин Яр». Один із авторів закону «Про психіатричну допомогу».

Наша перша зустріч відбулася на кухні спільної знайомої — Ірини Якір. Стрілись ми геть випадково; я в той час навіть не знав, що в нас є спільні знайомі.

Ішов 1988 рік, гриміла перебудова, і приїжджати в СРСР я став в основному для того, щоб зрозуміти, як допомогти молодому демократичному рухові у створенні відкритої країни і як розвіяти густі тіні, що тягнуться з похмурого радянського минулого.

Окремо представляти Глузмана не треба було: я знав це обличчя. Я брав активну участь у боротьбі проти політичних зловживань психіатрією ще з 1977 року і бачив його на багатьох фотографіях. Людина, що сиділа навпроти мене, була одним із наших героїв. Він отримав сумарно 10 років колонії та заслання, виступивши проти політично вмотивованих зловживань у психіатрії. Однак після повернення із заслання Глузмана не було видно: він не світився, щоб не наражатися на повторний арешт. І ось він тут — сидить на кухні власною персоною. Ми потиснули руки.

Глузман показав мені свої тексти, і я на якийсь час вийшов з кухні, щоб їх почитати. Я одразу відчув, що це абсолютно неординарна річ, не схожа на те, до чого я вже звик: ніяких одкровень про корупцію і порушення прав людини в радянській психіатрії, ніяких емоційних закликів до західних психіатрів. Те, що я читав, було втіленням філософського підходу до проблеми, спробою зрозуміти, чому трапилися ці зловживання, досить складний, системний аналіз наукових робіт психіатрів, які працюють в московському Інституті загальної та судової психіатрії імені Сербського — саме там дисидентам діагностували «психічні захворювання». Інстинктивно я відчував, що тримаю в руках бомбу: цей матеріал міг сильно вплинути на результат боротьби проти зловживань у радянській психіатрії. Як мені згодом  розповів Глузман, я повернувся на кухню з рум’янцем на щоках і пропозицією перекласти все й опублікувати на Заході.

Він справив глибочезний вплив на моє мислення. Коли ми познайомились, я був головно революціонером, звиклим оперувати поняттями «чорне» і «біле». Відтоді все змінилося. Що ж тут удієш, коли думаєш, ніби все ясно, а ваш друг говорить: «Стривай, у цьому я не впевнений, подумаймо ще». У Семена Глузмана завжди були свої мірки.

Він справді унікальний. Я не зустрічав людини дбайливішої, обачнішої та відданішої одночасно. Коли я приїжджаю «додому» в Київ, на моєму столі вже стоїть пляшка «Боржомі» або «Набеглаві», а в холодильнику — запітніла пляшка білого вина. Ми вже тридцять років друзі, але він не тільки друг. Він — один із моїх наставників, він навчив мене дивитися на речі по-іншому, розглядати їх зусібіч, розуміти опонента й не боятися з ним потоваришувати, навести мости. Семен Глузман — це живе втілення південноафриканської «Комісії правди і примирення», той тип класичного дисидента, яких майже не залишилося.

Він стоїть на рівні з такими великими людьми, як Андрій Сахаров і Сергій Ковальов (із обома Глузман дружив), він товаришував із такими видатними особистостями, як Віктор Некрасов, Іван Світличний і Валерій Марченко. Але водночас він однаково відкритий до простих людей без гучних імен, з унікальною і часто трагічною життєвою історією.

Автор: Роберт ван Ворен

Semen Gluzman

Activity: Medicine and Healthcare, Human Rights Advocacy
Date of Birth: September 10, 1946, Kyiv
Date of Death: February 16, 2026, Kyiv
Navigator: Postwar USSR

Psychiatrist, human rights advocate, dissident, and political prisoner. President of the Association of Psychiatrists of Ukraine, director of the Ukrainian-American Bureau for Human Rights Protection, co-chairman of the Babyn Yar Committee, and one of the authors of the Law of Ukraine “On Psychiatric Care.”

Our first meeting took place in the kitchen of a mutual acquaintance — Iryna Yakir. We met entirely by chance; at the time I did not even know we had mutual friends.
It was 1988, perestroika was in full swing, and I had begun coming to the USSR mainly to understand how to help the young democratic movement create an open country and how to dispel the dense shadows stretching from the grim Soviet past.
There was no need to introduce Gluzman separately: I knew that face. I had been actively involved in the struggle against the political abuse of psychiatry since 1977 and had seen him in many photographs. The man sitting opposite me was one of our heroes. He had received a total sentence of ten years in labor camps and exile for speaking out against politically motivated abuses in psychiatry. Yet after returning from exile, Gluzman kept a low profile so as not to risk another arrest. And now here he was — sitting in the kitchen in person. We shook hands.
Gluzman showed me his texts, and I stepped out of the kitchen for a while to read them. I immediately sensed that this was something utterly extraordinary, unlike anything I had grown accustomed to: no revelations about corruption and human rights violations in Soviet psychiatry, no emotional appeals to Western psychiatrists. What I was reading embodied a philosophical approach to the problem, an attempt to understand why these abuses had occurred — a rather sophisticated, systematic analysis of the scholarly works of psychiatrists employed at the Serbsky Institute of General and Forensic Psychiatry in Moscow, the very place where dissidents were diagnosed with “mental illnesses.” Instinctively, I felt I was holding a bomb in my hands: this material could profoundly influence the struggle against abuses in Soviet psychiatry. As Gluzman later told me, I returned to the kitchen with flushed cheeks and the proposal to translate everything and publish it in the West.
He had a profoundly deep influence on my way of thinking. When we met, I was primarily a revolutionary accustomed to operating with the concepts of “black” and “white.” From then on, everything changed. What can you do when you think everything is perfectly clear, and your friend says: “Wait, I’m not sure about that — let’s think it over again.” Semen Gluzman always had his own standards.
He truly is unique. I have never met a person more caring, cautious, and devoted all at once. Whenever I come “home” to Kyiv, a bottle of Borjomi or Nabeglavi is already waiting on my table, and in the refrigerator there is a chilled bottle of white wine. We have been friends for thirty years, but he is more than a friend. He is one of my mentors. He taught me to look at things differently, to examine them from every angle, to understand one’s opponent and not be afraid to befriend them, to build bridges. Semen Gluzman is the living embodiment of South Africa’s Truth and Reconciliation Commission, the kind of classic dissident who has almost disappeared.
He stands alongside such great figures as Andrei Sakharov and Sergei Kovalyov (both of whom were friends of Gluzman), and he was close to such remarkable personalities as Viktor Nekrasov, Ivan Svitlychnyi, and Valerii Marchenko. At the same time, he is equally open to ordinary people without famous names, people with unique and often tragic life stories.

Author: Robert van Voren

 

Зміст

Автор Роберт ван Ворен
Експерт Юрій Шаповал
Експерт Юрій Шаповал
Детальніше
попередня Протест на прем’єрі «Тіней забутих предків»
наступна У Києві заарештовано Гелія Снєгірьова

Пов’язані матеріали

Дисидентський рух Явище
Радянська каральна психіатрія Явище
Репресивна новомова Явище
icon
Юрій-Богдан Шухевич Особистість
Самоспалення Олекси Гірника Подія
У Києві заарештовано Гелія Снєгірьова Подія
icon
Олекса Гірник Особистість
icon
Гелій Снєгірьов Особистість
Протест на прем’єрі «Тіней забутих предків» Подія
icon
Артемій Ведель Особистість

Відео

№43

№43 "Записки в'язня Станиславівської тюрми"

100 грн

Докладніше
Любомир Гузар. Спогади (подарункове)

Любомир Гузар. Спогади (подарункове)

1200 грн

Докладніше
Любомир Гузар. Спогади

Любомир Гузар. Спогади

406 грн

Докладніше

Долучайтесь до клубу поціновувачів історії!

Отримуйте інформацію про літературні події та прем'єри

instagram
Facebook
YouTube

Оформити підписку на щомісячний дайджест найцікавіших історичних статей та новинок літератури:

    logo

    Співпраця:

    +38 067 131 39 48 info@portalbooks.com.ua
    • Головна
    • Навігатор
    • Особистості
    • Часострічка
    • Книгарня
    • Мапа сайту
    Видавничо-освітній проєкт “Портал”. Всі права захищено.  © 2009 - 2026

    Увійти до особистого кабінету

    Увійдіть, аби мати змогу зберігати до закладок.
    Через SMS-підтвердження:

    Через Email-підтвердження:
    Зареєструватись