logo
Мій профіль
  • Головна
  • Навігатор
  • Особистості
  • Часострічка
  • Книгарня
Історико-просвітній проект Портал / Особистість / Козацька доба / Артемій Ведель

Артемій Ведель

1787 рік – 1788 рік Створення українського факультету для духовенства 1787 рік – 1788 рік Спроби формування нових козацьких військ квітень 1767 року – 1808 рік Артемій Ведель 27 березня 1793 року Другий поділ Речі Посполитої Жовтень 1795 року Третій поділ Речі Посполитої
Про особистістьПов’язані матеріалиГалереяВідеоЛітература
Пов’язані особистості
  • Діяльність: Музика
  • Дата народження: квітень 1767 р., Київ
  • Дата смерті: 1808 р., Київ
  • Навігатор: Козацька доба

Народився у квітні 1767 року у Києві. Помер 1808 року в батьківському домі. Український композитор, диригент, музикант і співак. Жертва каральної психіатрії царського режиму.

 

Сторінка з Літургії Йоана З

Артем Ведельский народився в сім’ї київського художника-різьбяра, що мав власну майстерню. «Ведель» — це скорочена форма батьківського прізвища, якою композитор підписував листи і яку зрештою взяв собі як основне прізвище.

До 1787 року Ведель навчався у Києво-Могилянській академії. Ще студентом він почав писати музику, диригував оркестром і хором, а також виступав як скрипаль. Один зі співаків хору описував його так: «Це був красивий юнак із очима, що випромінювали світло; він мав ніжний голос, спокійний характер і був надзвичайно тактовним».

1788 року митрополит Самуїл Миславський, протектор Києво-Могилянської академії, відрядив Веделя до Москви, де молодий композитор керував спочатку капелою генерал-губернатора Петра Єропкіна, а згодом — московського головнокомандувача Олександра Прозоровського. Там він отримав широке визнання свого таланту, однак у грудні 1792 року попросив про звільнення й повернувся в Україну.

До 1795 року Ведель мешкав у Києві, де керував музичною капелою при штабі корпусу піхоти й хором солдатських дітей, водночас просуваючись по військовій службі. Згодом переїхав до Харкова, де заснував хор і оркестр, а також викладав в училищі при Харківському колегіумі. У творчості Ведель дотримувався традицій партесного співу; переважна більшість його творів була написана на слова псалмів.

Невдовзі над головою Веделя згустилися хмари. Репресії проти української культури зростали: влада скорочувала штати хорів, забороняла виконувати позалітургійні духовні концерти, співати традиційні канти й колядки. Музику Веделя заборонили до виконання у церквах, і він повернувся до Києва, не бачачи подальших перспектив для мистецької діяльності. «Я цілком невлаштований у моїй долі. Ні се ні те, але що робити?» — писав він.

На початку 1799 року композитор став послушником Києво-Печерської лаври. Спогади очевидців свідчать, що за монастирськими стінами він знайшов душевний спокій, якого йому доти бракувало. Ведель був читцем, співав на крилосі й ніс служіння зі взірцевим смиренням і сумлінністю.

Та спокій тривав недовго: наприкінці весни 1799 року Веделя звинуватили в «нелепостях» на адресу чинного царя Павла І, які він нібито записав на чистих сторінках книжки. Проти нього порушили «секретну справу», деталі якої й досі залишаються незрозумілими: різні домисли й легенди говорять про конфлікт із керівництвом лаври, спротив царському режиму й навіть про зв’язки із сектою ілюмінатів. Публіцист Василь Кук писав: «Суті справи [документи] не розкривають, за що і чому знищили саме його, Веделя, не висвітлюють… За документами формально Веделя ніхто не арештовував… немає акту звинувачення, ні протоколів допиту».

Ясно одне: постать Веделя була для когось настільки незручною, що його справа опинилася на столі у самого царя, який підписав наказ запроторити його до психлікарні. Наступний цар, Олександр І, залишив вирок без змін: «Оставить в нынешнем положении». Ведель провів у психлікарні дев’ять жахливих років, і лише перед смертю батько зміг забрати сина додому, де той і помер — навколішках, під час молитви.

Могила композитора не збереглася до наших днів — Щекавицьке кладовище, де його поховали, знищили за радянських часів. Залишилася тільки музика; тривалий час заборонена, вона поширювалася лише в рукописах. Сьогодні відомі близько 80 творів Веделя: переважно духовні концерти, а також тріо, хорові концерти, канти та музика для Літургії Йоана Золотоустого.

Короткі висновки

  • Культурний діяч та реформатор — запровадив інноваційний підхід до музичної форми та змісту в сфері духовної хорової музики.
  • Громадський діяч — демонстрував вразливу реакцію на несправедливість, що призвело до арешту та ув’язнення.
  • Творчий доробок — створив близько 80 музичних творів, включаючи понад 20 хорових концертів, “Всеношну службу” та Літургію Івана Златоустого.
  • Спадщина — довів українську духовну музику до її найвищого етапу розвитку у XVIII — на початку XIX століття.

Автор: Ольга Герасименко

Artem Vedel

Activity: Music
Date of birth: April 1767, Kyiv
Date of death: 1808, Kyiv
Navigator: Cossack Era

Born in April 1767 in Kyiv. Died in 1808 in his family home. Ukrainian composer, conductor, musician, and singer. A victim of the punitive psychiatry of the tsarist regime.

Artem Vedelskyi was born into the family of a Kyiv artist-carver who owned his own workshop. “Vedel” was a shortened form of his father’s surname, which the composer used to sign his letters and eventually adopted as his main surname.
Until 1787, Vedel studied at the Kyiv-Mohyla Academy. While still a student, he began composing music, conducted the orchestra and choir, and also performed as a violinist. One of the choir singers described him as follows: “He was a handsome young man with eyes that radiated light; he had a gentle voice, a calm character, and was extremely tactful.”
In 1788, Metropolitan Samuil Myslavskyi, the patron of the Kyiv-Mohyla Academy, sent Vedel to Moscow, where the young composer first directed the chapel of Governor-General Pyotr Yeropkin and later that of the Moscow commander-in-chief Alexander Prozorovsky. There he received wide recognition for his talent; however, in December 1792 he asked to be released from service and returned to Ukraine.
Until 1795 Vedel lived in Kyiv, where he directed the musical chapel at the headquarters of the infantry corps and the choir of soldiers’ children, while also advancing in military service. Later he moved to Kharkiv, where he founded a choir and an orchestra and also taught at the school attached to the Kharkiv Collegium. In his creative work Vedel followed the traditions of partesny singing (polyphonic choral singing); the vast majority of his compositions were written to the words of psalms.
Soon clouds gathered over Vedel’s head. Repressions against Ukrainian culture intensified: the authorities reduced choir staffs, banned the performance of non-liturgical sacred concerts, and prohibited the singing of traditional kants and carols. Vedel’s music was banned from being performed in churches, and he returned to Kyiv, seeing no further prospects for artistic activity. “I am completely unsettled in my fate. Neither this nor that — but what is to be done?” he wrote.
At the beginning of 1799 the composer became a novice at the Kyiv-Pechersk Lavra. Memoirs of eyewitnesses testify that within the monastery walls he found the inner peace he had long lacked. Vedel served as a reader, sang on the choir stand, and carried out his duties with exemplary humility and diligence.
However, the calm did not last long. In late spring 1799 Vedel was accused of making “absurd remarks” about the reigning tsar Paul I, which he had allegedly written on the blank pages of a book. A “secret case” was opened against him, the details of which remain unclear to this day: various assumptions and legends speak of a conflict with the Lavra leadership, resistance to the tsarist regime, and even connections with the sect of the Illuminati. Publicist Vasyl Kuk wrote: “The documents do not reveal the essence of the case — why and for what reason he, Vedel, was destroyed… According to the documents, formally no one arrested Vedel… there is no indictment, nor interrogation records.”
One thing is clear: Vedel’s figure was so inconvenient for someone that his case ended up on the desk of the tsar himself, who signed the order to place him in a psychiatric hospital. The next tsar, Alexander I, left the verdict unchanged: “Leave him in his present condition.” Vedel spent nine terrible years in the psychiatric hospital, and only shortly before his death was his father able to take his son home, where he died — on his knees, during prayer.
The composer’s grave has not survived to this day — the Shchekavytske Cemetery, where he was buried, was destroyed during the Soviet era. Only the music remained; for a long time banned, it circulated only in manuscripts. Today about 80 of Vedel’s works are known: mainly sacred concerts, as well as trios, choral concerts, kants, and music for the Liturgy of John Chrysostom.

Brief conclusions

Cultural figure and reformer — introduced an innovative approach to musical form and content in the field of sacred choral music.
Public figure — demonstrated a sensitive reaction to injustice, which led to his arrest and imprisonment.
Creative legacy — created about 80 musical works, including more than 20 choral concerts, the “All-Night Vigil,” and the Liturgy of John Chrysostom.
Heritage — brought Ukrainian sacred music to its highest stage of development in the 18th and early 19th centuries.

Author: Olha Herasymenko

 

Зміст

Автор Ольга Герасименко
Експерт Ярослав Грицак
Експерт Ярослав Грицак
Детальніше
попередня Палац у Корсуні-Шевченківському
наступна Палац в Умані. «Софіївка»

Пов’язані матеріали

Дисидентський рух Явище
Харків Місто
Барокові ікони Покрови Культурний артефакт
Храм Непорочного Зачаття (Городенка) Архітектурна пам’ятка
Микулинецький палац Архітектурна пам’ятка
Архітектура козацького бароко Явище
Бароко Явище
Процес Спілки визволення України Подія
Будинок «Слово» Історична пам’ятка
icon
Олекса Слісаренко Особистість
Друкарство Явище
Український архітектурний модерн Явище
Радянська каральна психіатрія Явище
ВАПЛІТЕ Явище
icon
Семен Глузман Особистість
icon
Раїса Троянкер Особистість
У Києві заарештовано Гелія Снєгірьова Подія
Радянська українізація  Явище
icon
Гелій Снєгірьов Особистість
Розстріляне відродження Явище
Театр-студія «Березіль» Явище
icon
Іван Падалка Особистість
Публікація журналу «Нова ґенерація» Подія
Самогубство Миколи Хвильового Подія
icon
Михайло Бойчук Особистість
icon
Василь Седляр Особистість
icon
Вадим Меллер Особистість
icon
Григорій Епік Особистість
icon
Василь Еллан-Блакитний Особистість
icon
Майк Йогансен Особистість
icon
Микола Хвильовий Особистість
icon
Микола Куліш Особистість
icon
Михайль Семенко Особистість
icon
Лесь Курбас Особистість
icon
Йоган-Ґеорґ Пінзель Особистість

Артемій Ведель

Цікаво почитати

Будинок із левами: Нариси історії українського візуального мистецтва XI–XX століть

Будинок із левами: Нариси історії українського візуального мистецтва XI–XX століть

515 грн

Докладніше

Долучайтесь до клубу поціновувачів історії!

Отримуйте інформацію про літературні події та прем'єри

instagram
Facebook
YouTube

Оформити підписку на щомісячний дайджест найцікавіших історичних статей та новинок літератури:

    logo

    Співпраця:

    +38 067 131 39 48 info@portalbooks.com.ua
    • Головна
    • Навігатор
    • Особистості
    • Часострічка
    • Книгарня
    • Мапа сайту
    Видавничо-освітній проєкт “Портал”. Всі права захищено.  © 2009 - 2026

    Увійти до особистого кабінету

    Увійдіть, аби мати змогу зберігати до закладок.
    Через SMS-підтвердження:

    Через Email-підтвердження:
    Зареєструватись