Фортеця в Судаку

1349 рік Похід Казимира ІІІ у Волинську землю 1350 – 1377 Антилитовські воєнні кампанії королів Польщі й Угорщини 1371 рік – досі  Фортеця в Судаку 1371 рік Людовикова мати Єлизавета титулується як королева Русі 1371 рік – 1387 рік Львівське урядування ставленика Людовіка І — Володислава Опольського (чи Опольчика).
Фортеця в Судаку

Історія фортеці в Судаку

Найвідомішу з кримських фортець звели купці з міста Генуя, що на півночі Італії, у 1371–1469 роках. Вони зробили це на 157-метровій конусоподібній горі Киз-Кулле-Бурун, що мільйони років тому була частиною коралового рифу. Гора з південного боку закінчується стрімким урвищем над морем. З півдня й сходу ворогам теж було не підійти, тож лише північну сторону вони могли використати для штурму твердині.

Перші укріплення тут спорудили ще візантійці в VI–VII століттях. У 1365 році Солдаю — так тоді називалося поселення — захопили генуезці, почавши експансію на південний берег Криму. Численні башти твердині носять імена генуезьких консулів, а на вершечку гори піднімається Консульський замок. Будували місцеві майстри із сірого вапняку та ракушняку, у вапняковий розчин додавали битої цегли й керамічних черепків. За взірець взяли європейську фортифікаційну традицію XIV століття — часу, коли про гвинтівки лише почали здогадуватись, а артилерія була в далекому майбутньому.

Архітектурні особливості та перетворення замку

Фортеця ділиться на дві частини: нижня охороняла від ворогів жителів міста, верхня ж, цитадель, була місцем перебування генуезької адміністрації та останнім вузлом оборони в разі захоплення фортеці. Над скельним урвищем стояв Консульський замок XIII–XV століть із міцною баштою-донжоном, власним арсеналом і цистернами води. Збереглися башти Георгія (двоярусна, XIV–XV століть, із каплицею на першому поверсі), Вартова й верхня Безіменна (XIV–XV століть).

Нижня частина фортеці нагадує в плані трикутник і складається з мурів, в’їзної брами та 14 башт закритого й відкритого типів. Останнє — «ноу-хау», характерне для багатьох міських укріплень Європи. А от в Україні воно трапляється лише в Криму. Башти переважно триярусні, висотою до 15 метрів, з них лише одна напівкругла — інші чотирикутні у плані. Товщина стін тут сягає двох метрів, висота мурів — шести-восьми метрів. Вежі твердині носять імена генуезьких консулів, вирізьблені в камені разом з їхніми родовими гербами. На вершечку гори піднімається Дозорна башта, з якої можна побачити околиці Судака. Тільки от туристів до неї не пускають: небезпечно.

Із заходу браму фланкувала, тобто захищала від вогню з флангу, башта Якобо Торселло, зі сходу — башта Бернабо ді Франко ді Пагано. Над брамою — плита з датою «1389». Збереглися пази, у яких були закріплені ґрати, що піднімалися й опускалися за потреби.

На північний схід від брами вишукувалися ще вісім башт, кожна з яких має свою назву, як і на північному заході, де їх збереглося шість.

Використання замку і сучасний стан

Наприкінці 1960-х років Судацьку фортецю відреставрували. Зараз територія комплексу мало забудована, а колись тут були вулиці з будинками, культовими спорудами, громадськими будівлями. Залишилися два скромні храми: Дванадцяти Апостолів (XIV–XV століття) і старовинна безіменна святиня, яку датують ХІІ–XIV століттями, — мечеть чи то 1222-го, чи то 1423 року, руїни храму на консолях, цистерни та склад. Уже за межею замку, поруч з колишнім портом, зберіглася ще одна башта: прикрашена трьома геральдичними щитами башта Фредеріко Астагвера. Дехто з науковців вважає, що саме тут був штаб помічника коменданта Судака.

Чому замкові башти часто робили круглими в плані?

Найстаріші замки Європи мали квадратні в плані башти й донжони. Та з середини ХІІ століття почало з’являтися дедалі більше круглих веж. Справа не в архітектурній моді, а у тверезому розрахунку та появі пороху, який змінив тактику ведення облог. Навіть до цього лицарі помітили, що круглі вежі забезпечували ширше поле для стрільби: у захисників твердині не було «сліпих плям». Якими б міцними не були стіни веж, яким би цупким не був розчин на курячих яйцях, але найголовніше завдання замкових будівничих полягало в тому, щоб облаштувати солідний фундамент. Квадратні башти будувати було легше, та й простору всередині для захисників було більше. Але такі споруди мали й суттєвий ґандж: із чотирьох їх кутів два виступають за лінію фортечних мурів — чудова мішень для мінерів і саперів. Май лише час, вибухівку (порох!) чи вдосталь кирок та лопат — і копай собі тунель під одним з кутів. Рано чи пізно цей тунель башту повалить. З вежами циліндричної форми таке трапитися не могло.

Ще однією причиною поширення круглих веж були таранні машини й трибушети, які з’явилися в Європі близько 1200 року. За один постріл трибушет «випльовував» на замок до 150 кілограмів каміння. За допомогою цих пристроїв було просто зруйнувати пласку стіну квадратної башти — а от з круглою такий номер не проходив. Хитромудрі архітектори наприкінці ХІІ століття навіть навчилися будувати D-подібні споруди. Зовні в башти кутів не було, проте вони були з боку двору. Такі конструкції були просторіші, а отже, зручніші. Подібні модифікації циліндра й прямокутника бачимо в Раковці над Дністром та в Острозькому замку, а загалом в українських твердинях трапляються башти найрізноманітніших форм: циліндричні, прямокутні, багатокутні, комбіновані.

 

Авторка: Ірина Пустиннікова

Експерт Ірина Пустиннікова
Експерт Ірина Пустиннікова

Пов’язані матеріали

Підзамочівський замок Архітектурна пам’ятка
Чернелицький замок Архітектурна пам’ятка
Чортківський замок Архітектурна пам’ятка
Старосільський замок Архітектурна пам’ятка
Поморянський замок Архітектурна пам’ятка
Золочівський замок Архітектурна пам’ятка
Золотопотоцький замок Архітектурна пам’ятка
Пнівський замок Архітектурна пам’ятка
Фортеця “Окопи Святої Трійці” Архітектурна пам’ятка
Ужгородський замок Архітектурна пам’ятка
Кременецький замок Архітектурна пам’ятка
Теребовлянський замок Архітектурна пам’ятка
 Острозький замок Архітектурна пам’ятка
Скалатський замок Архітектурна пам’ятка
Кудринецький замок Архітектурна пам’ятка
Кривченський замок Архітектурна пам’ятка
Сидорівський замок Архітектурна пам’ятка
Збаразький замок Архітектурна пам’ятка
Жовківський замок Архітектурна пам’ятка
Бережанський замок Архітектурна пам’ятка
Масандрівський палац Архітектурна пам’ятка
Палац в Алупці Архітектурна пам’ятка
Хотинська фортеця Архітектурна пам’ятка