Сидорівський замок

1620 рік – 1621 рік Хотинська війна Осінь 1621 року Хотинська битва 1640-і роки – досі Сидорівський замок 1648 рік – 1652 рік Козацька революція. 1648 рік – 1657 рік Гетьманування Богдана Хмельницького.
Сидорівський замок
Сидорівський замок

Історія Сидорівського замку

Дороги — кровоносні судини туризму. Часто саме віддаленість замку від траси визначає його подальшу долю. Тому в Сидорові побувати варто: біля замку гарно й безлюдно. Можна мріяти, фотографуватися, малювати чи просто дивуватися магнетичній силі замкових руїн.

Форпосту такої незвичної форми в Україні більше нема: дві довгі оборонні стіни сходяться під гострим кутом. При довжині 178 метрів споруда має лише 30 метрів впоперек у найширшому місці. Місце для укріплення вибрано вдало: замок стоїть на пагорбі, як на постаменті, річка оперізує його з трьох боків. Колись «морські» асоціації доповнювали ще й штучно підвищені води потічка Слобідки, які утворювали навколо замку стави й мочари, підсилюючи обороноздатність.

Архітектурні особливості та перетворення замку

Подільська природа підказала чернігівському воєводі Мартину Калиновському план замку. Спорудили фортецю із сімома вежами, ймовірно, близько 1640 року — на околиці села, поблизу лісу. З єдиного «приступного» боку, де Слобідка робить петлю, замок укріпили найкраще: тут колись здіймалися неприступні бастіони. Саме найукріпленіша південно-східна частина замку зараз повністю зруйнована. Непогано зберігся північно-західний бік. Тут стояли каземати, житлові й господарські будівлі.

Використання замку і сучасний стан

Колись до замку потрапляли через браму в західній башті. Збереглися вирізьблені в камені герби магнатських родів Калиновських та Тарновських — Калинова та Рола. Але найцікавіша прикраса брами — кам’яна плита з історію замку.

У 1672 році Поділлям прокотилася турецька навала, не оминувши й твердині Калиновських. У стані руїни замку судилося перебувати до 1718 року, доки Калиновські не взялися за реконструкцію споруди. Але жити в XVIII столітті у вогких і тісних фортечних покоях вже не було модно. Замок покинули — і він перетворився на красиву руїну.

Поруч з вирвою в землі на місці зруйнованої башти росте сосна — наче сусідній ліс вислав розвідника. У збереженій частині замку на напіврозібраній стіні вже котрий рік червоні літери погрожують крадіям: «Хто буде ломити стіни замку, караний буде по закону», — хтось з місцевих турбується про кам’яного красеня.

 

Авторка: Ірина Пустиннікова

Експерт Ірина Пустиннікова
Експерт Ірина Пустиннікова

Пов’язані матеріали

Підзамочівський замок Архітектурна пам’ятка
Чернелицький замок Архітектурна пам’ятка
Чортківський замок Архітектурна пам’ятка
Старосільський замок Архітектурна пам’ятка
Бучацький замок Архітектурна пам’ятка
Язловецький замок Архітектурна пам’ятка
Поморянський замок Архітектурна пам’ятка
Золочівський замок Архітектурна пам’ятка
Золотопотоцький замок Архітектурна пам’ятка
Пнівський замок Архітектурна пам’ятка
Фортеця “Окопи Святої Трійці” Архітектурна пам’ятка
Ужгородський замок Архітектурна пам’ятка
Кременецький замок Архітектурна пам’ятка
Теребовлянський замок Архітектурна пам’ятка
 Фортеця в Судаку Архітектурна пам’ятка
 Острозький замок Архітектурна пам’ятка
Скалатський замок Архітектурна пам’ятка
Кудринецький замок Архітектурна пам’ятка
Кривченський замок Архітектурна пам’ятка
Фортеця в Скалі-Подільській Архітектурна пам’ятка
Збаразький замок Архітектурна пам’ятка
Жовківський замок Архітектурна пам’ятка
Бережанський замок Архітектурна пам’ятка
Хотинська фортеця Архітектурна пам’ятка