Фортеця “Окопи Святої Трійці”

Історія фортеці “Окопи Святої Трійці” 

«Побував на місці, яке мав давно на приміті. Воно подобається мені у всьому. Ви там теж бували і маєте його добре пам’ятати, — пише 1692 року польському королю Яну ІІІ Собеському коронний гетьман Станіслав Ян Яблоновський. — То шия скалиста над Ластівцями, яку стискає з однієї сторони Дністер, а з другої Збруч. Там само нижче впадає Збруч у Дністер. Води багато, безпечно для коней. Брід добрий на Дністрі під самою фортецею. Хотіли форт побудувати у Жванці за чверть милі, але вирішили, що це місце набагато краще і безпечніше для людей. Уже вчора значну роботу зробили, люди немало працювали».

За 22 кілометри від цього місця — Кам’янець, столиця Поділля, «східний оплот християнства». Уже 20 років, з 1672-го, він належить туркам. Річ Посполита робить безуспішні спроби повернути подільську столицю, вирішує заморити місто голодом. Польські загони спалюють села, витоптують поля, стежать за бродом на Дністрі і перехоплюють турецькі каравани з провіантом.

Архітектурні особливості та перетворення замку

Для утримання війська, яке би влаштовувало капості туркам, Станіслав Ян Яблоновський обирає мис біля броду. Від часів Русі там залишилися земляні вали, звідси видно мінарети Хотинської фортеці й замок магнатів Лянцкоронських у Жванці. Вартові на вежах можуть бачити пересування ворожих загонів.

Гетьман починає будівництво фортеці за власні кошти, 5 березня 1692 року закладає перший камінь. Шість місяців сотні вояків насипають вали і зводять мури.

9 жовтня 1692 року гетьман звітує: «Блокада в стані оборони». Офіційна назва фортеці — «Окопи. Гори Святої Трійці, блокада Кам’янця-Подільського». Тут Яблоновський залишає залогу — 4000 вояків.

Невдовзі комендант фортеці Міхал Брандт підсилює залогу козаками, пише гетьману прохання вирядити до межиріччя Збруча та Дністра мушкетерів — професійних вояків.

Гарнізон в Окопах чергує цілодобово, не дає османам пробратися до Кам’янця. Начальник Подільського пашалика Галіль-паша змушений шукати довших шляхів для доставки вантажів. Польська преса тих часів часто згадує Окопи в статтях, називаючи «фортецею цноти». Приклад укріплень розглядають на філософських диспутах у єзуїтських колегіях усієї Речі Посполитої.

У січні 1693 року німецька газета «Theatrum Europeum» пише про напад поляків на татарський конвой, що віз провіант до Кам’янця з Хотина. Тоді вояки гарнізону під’їжджають до Кам’янця, спалюють передмістя і звільняють християн, ув’язнених турками.

У відповідь на таке нахабство на Окопи йде загін татар. Їм дають відсіч та відбирають 50 волів — на провіант. «Та ті воли на добре переможцям не вийшли, бо були худі, а м’ясо мали заражене хворобою. Тож усі, хто його їв, діставали каліцтво», — пише доктор Людвік Фінкель у своїй книзі «Окопи Святої Трійці. Два епізоди з історії Польщі», що вийшла у Львові 1889 року.

Ще раз в історію Окопи входять у 1769 році, коли фортеця, яку залога покинула за рік до того, дала прихисток кільком сотням барських конфедератів. Вони виступали проти втручання Російської імперії у внутрішні справи Речі Посполитої. Повстанці беруться укріплювати Окопи, досипати земляні вали. Керує роботами Казимир Пуласький, який здійснює блискучу операцію з виводу своїх прихильників з облоги. На той момент йому лише 21 рік. Згодом Пуласький емігрує до Америки, де гине в боротьбі за незалежність британських колоній і стає національним героєм США.

Після 1772 року, коли Окопи разом з усім Західним Поділлям потрапляють під владу Австрії, частину валів розрівнюють.

Ще раз пробують повернути Окопам колишню славу в 1842 році, коли за наказом російського царя Миколи І починають укріплювати сусідній Жванець. Результат? Жодну з двох фортець так і не укріпили.

Використання замку і сучасний стан

1874 року галицький Сейм звертає увагу на пам’ятки часів Яна ІІІ Собеського — і брами Окопів реставрує на державні кошти граф Мечислав Потоцький. Тоді само борщівське староство забороняє місцевим селянам нищити шанці колишньої твердині.

У міжвоєнний час в Окопах базується 14-й батальйон прикордонної охорони Війська Польського. Прикордонники розчищають залишки фортеці, садять біля брам клумби з гербами Польщі та Поділля.

Зараз в Окопах можна побачити рештки земляних валів, Львівьку й Кам’янецьку брами, руїни башти Пуласького над Збручем — і скромний Троїцький костел, реставрований стараннями місцевого жителя Василя Криворучка й коштами Міністерства культури Польщі.

Скільки амуніції могло бути в замку?

По-різному в різні часи. От в «Окопах Святої Трійці» у 1711 році було 80 центнерів пороху, 32 центнери куль для мушкетів, 4500 ядер і 39 гармат. Тоді турецька і шведська армії на чолі з Карлом ХІІ мали намір напасти на Польщу з боку сучасної Молдови. Гарнізон збільшили до півтори тисячі вояків, працювала кузня, столярня й токарський цех. Гарнізон розміщувався в шести казармах, більше схожих на прості селянські хати.

Авторка: Ірина Пустиннікова