Пнівський замок

Історія Пнівського замку 

За спиною — столиця української нафти Надвірна, попереду — красивенні Горгани, а між ними — пагорб із п’ятикутним замком магнатів Куропатів. Серед оборонниx споруд Прикарпаття Пнівський замок найстаріший і найкраще збережений. Але підійдеш ближче — і побачиш, що мури фортеці тримаються лише на чесному слові, що його вони дали Карпатам і туристам.

Архітектурні особливості та перетворення замку

Веж у замку було шість, усі різної форми. В’їздили на територію через підйомний міст, перекинутий через штучний рів з водою, — на вежі збереглись ніші для моста й піднімальних ланцюгів. Зі сходу обороноздатність замку посилював глибокий яр, на дні якого протікав потік. На захід природна височина круто обривається. Найбільш уразливий і незахищений замок з півночі, але попри це він був довгий час одним з найбільш укріплених і пристосованих до довготривалої облоги в усій Україні. Легенди кажуть, що підземний хід зв’язував форпост із твердинею у Надвірній (від неї лишился руїни в міському парку). Цілком можливо: двір Куропатів обслуговувало багато челяді, що жила на підзамчі — там, де зараз квартали п’ятиповерхівок райцентру. Ці люди могли підземними ходами йти до роботи. Згодом поселення «надвірної» служби перетворилося на місто.

Із Пнева загони шляхти й смоляків вибирaлися шукати опришків, сюди для суду й розправи приводили пійманих «чорниx xлопців». Опришки під проводом Олекси Довбуша у 1745 рпід проводом Семена Височана, та з 48 учасників нападу 24 потрапили в руки шляxти і після катувань були страчені в Коломиї і Надвірній.

Використання замку і сучасний стан

Час минав, зброю вдосконалювали, а Пнівський замок занепадав. Уже на початку XIX століття орендарі жадібно розбирали каміння замку на будматеріал для броварні. Зараз від фортеці, яка свого часу чимало попрацювала на магнатів і міщан, лишилися мальовничі руїни з прекрасним видом на двоголову вершину Старогори, фундаментами палацу Куропатв і залишками промислових будівель поруч.

Авторка: Ірина Пустиннікова