Серед наукових зацікавлень — політична історія XX століття, історія комуністичного терору і комуністичної спецслужби в Україні та в СРСР, історія голоду 1932–1933 років в Україні, етнополітологія, історична персоналістика, політика історичної пам’яті, історія Другої світової війни, польсько-українських і єврейсько-українських взаємин.

Народився 2 липня 1979 року на Івано-Франківщині. У вересні 1995 року вступив на історичний факультет Прикарпатського університету імені Василя Стефаника. 2005 року в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича захистив кандидатську дисертацію на тему «Військово-політичні стосунки Угорського королівства з Галицьким та Галицько-Волинським князівством (кінець ХІІ–ХІІІ ст.)», а 2015 року в Інституті українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України та Інституті народознавства НАН України (Львів) — докторську дисертацію на тему: «“Русь” в Угорському королівстві (ХІ — друга половина XIV ст.): суспільно-політична роль, майнові стосунки, міґрації».

Головний редактор наукового і культурно-просвітнього краєзнавчого часопису «Гали­чина». Професор кафедри всесвітньої історії ПНУ імені Василя Стефаника, на якій 2015 року заснував Центр медієвістичних студій (Centrum Studiorum Mediaevalium). Visiting professor кафедри словацької історії Університету Коменського (Братислава, Словаччина). Викладає історію середніх віків і спецкурси: «Міжнародні відносини середини V — середини XVII ст.: європейський вимір», «Русько-угорські історичні зв’язки доби Середньовіччя (ІХ–XIV ст.)», «Русько-польські відносини Х-XIV ст.», «Актуальні проблеми сучасної медієвістики», «Ґендерні студії з історії Русі Х–XIV ст.», «Міграційні процеси та міжнародні відносини в Європі X—XV ст.», «Джерела до вивчення української історії в країнах Центрально-Східної Європи».

Досліджує русько-угорські, русько-польські, русько-чеські відносини ІХ–XIV століть, особливу увагу приділяючи пошуку окреслених руськими (Ruthenus) поселенців у сусідніх Русі країнах латинського світу. Наукові зацікавлення поширюються також на історію давнього Галича й Галицької землі до кінця XVIII століття, історію королівства Русі у ХІІІ — першій чверті XV століття, історію Станиславова та Станиславівської фортеці до початку ХІХ століття.

Член редколегії «Українського історичного журналу» та польських видань «Roczniki Humanistyczne: Towarzystwo Naukowe KUL Wydział Nauk Humanistycznych Katolickiego Uniwersytetu Lubelskiego Jana Pawła II» і «Studia Podlaskie: Instytut Historii i Nauk Politycznych Uniwersytetu w Białymstoku».

Фахову освіту здобув на історичному факультеті Київського університету імені Тараса Шевченка. З 1990 pоку працює в Інституті історії України НАН, з 2002-го очолює сектор соціальної історії. 1993 року захистив кандидатську дисертацію на тему «Малоросійська колегія та реформи державного устрою України: 1722–1727 роки», 2002-го — докторську дисертацію «Проблема легітимації еліти козацької України в зовнішньополітичній діяльності Гетьманату: стосунки з Російською державою та Річчю Посполитою, 1654–1665 роки».

Працював у Національному університеті «Києво-Могилянська академія», Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, Ягеллонському університеті в Кракові, Католицькому університеті Любліна, Варшавському, Гданському і Жешувському університетах, Науковому інституті імені Оссолінських у Вроцлаві.

Коло наукових інтересів охоплює політичну й соціальну історію середньовічної та ранньомодерної України і Центрально-Східної Європи, історію дипломатії і міжнародних відносин. 

У 1991–1996 роках навчалася на історичному факультеті Національного університету імені Тараса Шевченка. 2002 року захистила кандидатську дисертацію на тему «Становище жінки-шляхтянки на Волині другої половини ХVІ — початку ХVІІ ст.: майновий та правовий аспекти», 2015-го — докторську дисертацію на тему «Конфлікт у шляхетському середовищі Волині (друга половина XVI – початок XVII ст.)». 

Монографія «Честь, кров і риторика. Конфлікт у шляхетському середовищі Волині. Друга половина XVI – початок XVII століття», видана за результатами докторського дослідження, отримала нагороду часопису «Przegląd wschodni» в категорії «Іноземне дослідження» й нагороду Канадійського інституту українознавчих студій за краще монографічне дослідження в сфері гуманітаристики. Видана 2021 року книжка «Українські світи Речі Посполитої. Історії про історію» здобула спеціальну відзнаку BookForum Львів-2021 та премію премія імені Леся Танюка «За збереження історичної пам’яті». 

У 2003–2017 роках працювала в Національному університеті «Києво-Могилянська Академія», викладала два авторські курси «Правові системи і правові інститути на українських землях Речі Посполитої» і «Сучасна західна історіографія». 2022 року входила до робочої групи зі створення нової програми навчання історії в школі при Міністерстві освіти і науки України, а 2023-го — до робочої групи з розробки концептуальних засад реформування історичної освіти в системі загальної середньої освіти. Як запрошена професорка прочитала в Ягеллонському університеті в Кракові два курси лекцій: «Багатокультурна спадщина Речі Посполитої» та «Польсько-українські стосунки до 1795 р.». Брала участь у Польсько-українському форумі протидії російській дезінформації у сфері історії Польщі та України.

Старша наукова співробітниця в Інституті української археографії та джерелознавства імені Михайла Грушевського та в Інституті історії України НАН України. Заступниця відповідального редактора альманаху соціальної історії «Соціум» — видання Інституту історії України НАН України.

Наукові інтереси: шляхта українських земель у складі Речі Посполитої, переважно до середини XVII століття; функціонування судової системи в контексті шляхетської культури, передусім особливості взаємодії суду із соціальним і культурним простором; традиції парламентаризму на українських землях, зокрема період безкоролів’їв у Речі Посполитій; ідентичності. Зараз працює над книжкою про історію шляхтиць на Волині та Наддніпрянській Україні.