Жовківський замок

Історія Жовківського замку

Залишками давніх фортифікацій та замків може похвалитися чимало українських міст і сіл, але тільки Жовква на Львівщині має повне право називати свою фортецю «ідеальною». А ще на території місцевої твердині в першій половині XVII століття працював єдиний в Україні монетний двір, на якому зі срібла вдови гетьмана Жолкевського чеканили монети.

Давньослов’янські Винники, середньовічна Жовква, радянський Нестерів… З історичними епохами місто змінювало і назву, і обличчя. Нині його центр на вигляд майже такий, як за часів середньовіччя, та й зветься воно знову Жовквою.

У 1594 році великий гетьман коронний Станіслав Жолкевський задумав перетворити відомі з 1242-го Винники на місто-фортецю. А 1603 року, коли під Ревелем він здобув перемогу над шведами, польський король Зигмунд ІІІ надав містечку магдебурзьке право і — як почесну відзнаку — ім’я «Жовква».

Архітектурні особливості та перетворення замку

Під впливом «Утопії» Томаса Мора в Європі тоді активно проєктували й будували «ідеальні міста». Узявши за основу проєкт італійського архітектора Бернардо Морандо — прямокутні квартали, забудовані двоповерховими кам’яницями-близнюками, — відомі львівські майстри Павло Щасливий, Павло Римлянин та Амвросій Прихильний розбудовували ідеальну Жовкву. Основну увагу приділили спорудженому в 1594–1606 роках замку. На початку XVII століття він був чотирикутним, з триярусними наріжними баштами, в’їзною брамою в північно-східній стіні та бойовими галереями зі стрільницями по периметру мурів. Південно-західна частина, прикрашена відкритою галереєю з аркадами, служила палацом. І хоча пишні зали, скарбниця й арсенал залишилися в історії, фасад колишнього форпосту, завдяки розпочатій 2003 року реставрації, знову став окрасою міста.

Поруч із замком, біля підніжжя гори, розташований «Звіринець» — парк, на зелених луках якого колись випасалися сарни й олені. Зараз місцеві бабусі приводять . Мисливські виїзди були улюбленим дозвіллям усіх хазяїв замку: Жолкевських, Даниловичів та їхнього онука, короля Польщі Яна ІІІ Собеського. Дитинство майбутній монарх провів саме в Жовкві: учив латину в костелі святого Лаврентія за надгробком гетьмана Станіслава Жолкевського — гордого прадіда, єдиного європейця, який узяв російську столицю. Його найвідоміший вислів: «O, quam dulce et decorum est pro patria mori» — «Як солодко і гідно вмирати за батьківщину». А коли виріс і став королем, Ян ІІІ розкішно оздобив цю свою резиденцію, одну з багатьох на Галичині.

Використання замку і сучасний стан

Під час Північної війни в 1706–1707 роках у замку влаштував свою резиденцію жорстокий російський цар Петро І. Приїжджав сюди й український гетьман Іван Мазепа.

У 1741–1742 роках за дорученням нового власника, князя Михайла Радзивілла, італійський архітектор Антоніо Кастеллі розширив палац, а портик і сходи прикрасив скульптурами литовських і польських коронних гетьманів. Але невдовзі замок майже на два століття потрапив у немилість до історії, лише раз згадавши своє славне минуле: у 1809 році він приймав пишний бал на честь Наполеона Бонапарта.

Наступним господарем споруди був Артур Глодовський. У 1887 році мури, аркади, портик зі скульптурами й одну з башт він продав на будматеріали, а в 1915-му бідна твердиня ще й згоріла, тож усе ХХ століття простояла пусткою.

Авторка: Ірина Пустиннікова