Друком виходить роман Юрія Яновського «Майстер корабля»

«Майстер корабля» — це знаковий роман, написаний протягом 1927–1928 років. Творячи його, 24-річний Юрій Яновський працював на дуже відповідальній як на свій вік посаді на Одеській кінофабриці: був її художнім керівником. Ця робота, що зробила його безпосереднім учасником «кухні» українського кінематографу, наклала відбиток на все подальше життя письменника. Однак найповніше цей досвід віддзеркалений саме в «Майстрі корабля».

Цей стилізований під мемуари роман був дуже нетиповим для свого часу літературним явищем. Текст не можна вписати в межі одного жанру, адже він містить яскраві риси пригодницького роману, утопії та мариністики. Передусім же «Майстер корабля» — автобіографічний роман, нехай на перший погляд у ньому й немає реальних персонажів і подій: усі носять химерні, відірвані від радянської дійсності імена, а Одеса названа просто Містом. Складний, багатошаровий текст-шифр не дотримується хронологічної послідовності й мандрує різними пластами реальності, однак переплітає їх із цілком реальними подіями, підтвердженими щоденниками й мемуарами прототипів героїв.

Яновський зробив це почасти через бажання уникнути ножиць цензорів, а певною мірою — щоб якнайповніше передати у романі зачудування як процесом творення кіномистецтва, так і подіями, що відбувалися довкола. За вигадливими іменами й образами він приховав цілком реальних людей: себе самого, свого друга Олександра Довженка, кінорежисера Григорія Гричера, художника й архітектора Василя Кричевського, директора кінофабрики Павла Нечеса.

Довгий час таємницею залишався образ прекрасної Тайах, у яку закохані головний герой і його товариш. Згодом з’ясувалося, що за ним стоїть акторка й балерина Іта Пензо — у 1930-х роках вона потрапила в жорна сталінських репресій, однак вийшла з них живою. Змарніла, змучена й постаріла жінка, яка колись «трималася так, ніби їй шлейф несли пажі», прочитає роман аж у 1980-х — і впізнає в ньому себе, свої молоді роки і всі знайомі їй деталі мистецького життя Одеси 1920-х років.

Після початку повномасштабної війни, коли в Україні почалося зростання інтересу до забутих в знебарвлених шкільними уроками літератури класиків, «Мастер корабля» отримав нове життя. Роман перевидала низка видавництв — зокрема, 2024 року у видавництві «Віват» він уперше вийшов без купюр і з раніше не відомими фрагментами.