Народилася, вивчилася (золота медаль школи і червоний диплом з англійської філології КПНУ) і живу в Кам’янці-Подільському.

Дитинство припало на часи, коли дитячих садочків у Кам’янці було вдвічі більше, ніж зараз, — і туди були черги. Тому щоранку мене, заспану і заплакану, мама відводила в садок від її заводу, майже на інший кінець міста.

Забирав мене з цього дитячого кількагодинного рабства зазвичай дідусь. Додому ми поверталися через Старе місто. Якщо уявити траєкторію моїх щоденних походів «дім-садок-дім», то вийде правильний трикутник: витягнута в струну гіпотенуза проспекту вранці, броунівський рух дитячого майданчика вдень, а ввечері — два катети, до фортеці та звідти додому, перерізані гнучкою стрічкою Смотрича.

Уявний центр трикутника припадав на площу Ринок. «Дивися, тут, перед ратушею колись Устима Кармалюка карали сотнею різок! А о-о-он там, біля вірменського торгового дому, — будівля колишньої духовної семінарії. Її закінчив не лише батько Федора Достоєвського Михайло, а й мій улюблений поет Степан Руданський». Мені п’ять, може, шість років. Мені цікаво.

Від моїх чотирьох років ми щочервня їздили в Ялту. Зранку пляж, після обіду — Судак і Місхор, Кореїз і Алупка. З екскурсіями. Уже тоді я мала звичку пройти в перший ряд і слухати гіда, роззявивши рота від захвату. І так щоліта до моїх 13 років.

Коктейлі наших дорослих уподобань складаються з різних інгредієнтів. Приблизний рецепт мого: закоханий у рідний край дідусь, старі путівники Україною, які мама привозила з численних походів комсомольської юності, — і місто, застиглий у середньовічній летаргії Кам’янець.

Зі старших класів я мріяла бути або історикинею, або журналісткою, але в голодні дев’яності пішла шляхом найменшого спротиву — на філологію. На третьому курсі почала підробляти інтерв’юеркою в «Соціс Геллапі» та репетиторкою, на четвертому пішла у школу вчителькою англійської мови. Пропрацювала так вісім років. Скромні зарібки витрачала на книги, фотоплівку до «Кодака» та бензин до маминих «Жигулів»: уже в юності зрозуміла, що найбільше задоволення в житті отримую від мандрів.

Дуже хотіла ділитися з людьми побаченою красою, але не знала як, не вміла — заважала моя аутичність. Та влітку 2000 року в місті з’явився інтернет — і це змінило все. Виявилося, що спілкування може бути не стражданням, а радістю. Того ж літа я залишила на першому й давно забутому українському пошуковику «Інтернетрі» оголошення: «Була в більш як 70 українських замках. Розкажу, що, де, як».

На оголошення відгукнувся Валерій Напиткін, тоді програміст, а зараз знаний геральдист. Запитав, чи не варто б було мої знання оформити як сайт. Доти я про це й не замислювалася. Так народилися «Замки і храми України». Валерій допоміг оцифрувати мої фотографії пам’яток, однак із самим сайтом справа пробуксовувала. Тоді я скористалася готовим конструктором — довелося лише вивчити кілька команд HTML. Від 2005 року сайт хостить львівська «Веб-Кузня» Мар’яни Рожанківської. У 2007 та 2009 роках «Замки і храми» були визнані найкращим краєзнавчим сайтом країни за версією УТОПІК — Українського товариства охорони пам’яток історії та культури. Сайт потрапив на сторінки путівника Україною від «Lonely Planet»; про нього — і про мене — зняло двосерійний документальний фільм Львівське телебачення.

Від 2001 року я пишу статті для багатьох українських медіа: «Фокус», «Кореспондент», «Світ туризму», «Твій номер», «Фортеця», «Високий замок», «Твоє місто», «Подолянин», «Локальна історія», «Панорама» тощо. Своєю школою журналістики вважаю співпрацю з першим західноукраїнським туристичним часописом «Карпати. Туризм. Відпочинок», а головним учителем — його редактора Андрія Філіпського.

У 2006 році вийшла перша моя книжка «Чернівці для небайдужих». Відтоді я стала авторкою та співавторкою понад 20 путівників різними регіонами й містами заходу України. У 2018 році вийшли мої «Буковинські маланки» — перший путівник із подієвого туризму в Україні. Книжка «Карпати. Коротка історія мандрів» теж незвичайна: це путівник у часі, що розповідає, як наші Карпати з дикого закутка Австро-Угорської імперії перетворювалися на модну туристичну дестинацію. Єдина моя белетристика — біографія найвидатнішого рококового скульптора Поділля й Галичини Йогана-Георга Пінзеля. Пишаюся також фотоальбомами «Буковинська маланка» та «Буковина», на створення котрих надихнув історик та знавець Буковини Сергій Осачук.

Як фотографка (камера, дрон) брала участь у кількох фотовиставках в Україні й одній у Бразилії. Беру участь як CMM-спеціалістка в різноманітних культурологічних проєктах. Була експерткою програми «Культура. Туризм. Регіони» УКФ, є експерткою УІК.

Українська архітектура — найбільше захоплення мого життя, але не єдине. На жаль, більшість того, що дарувало мені втіху в житті, забрала війна: це повітроплавання, військово-історичні фестивалі й аерофотозйомка. Велика моя любов — подільські та буковинські маланки. Вивчаю їх — та їхній зв’язок із карнавальною культурою Європи. Не тільки побувала на десятках українських ритуалів, а й бачила древні язичницькі зимові обряди Австрії, Німеччини, Румунії, Швейцарії та Польщі. Мрію написати книгу про наші маланки як одну з ланок великої європейської переберійної культури.

Виховую сина Григорія. Маю багато котів.

 

Статті

Підзамочівський замок Архітектурна пам’ятка
Кам’янець-Подільська фортеця Архітектурна пам’ятка
Замок Сент-Міклош Архітектурна пам’ятка
Чернелицький замок Архітектурна пам’ятка
Олицький замок Архітектурна пам’ятка
Невицький замок Архітектурна пам’ятка
Чортківський замок Архітектурна пам’ятка
Губківський замок Архітектурна пам’ятка
Старосільський замок Архітектурна пам’ятка
Жванецький замок Архітектурна пам’ятка
Бучацький замок Архітектурна пам’ятка
Аккерманська фортеця Архітектурна пам’ятка
Язловецький замок Архітектурна пам’ятка
Поморянський замок Архітектурна пам’ятка
Золочівський замок Архітектурна пам’ятка
Золотопотоцький замок Архітектурна пам’ятка
Пнівський замок Архітектурна пам’ятка
Фортеця “Окопи Святої Трійці” Архітектурна пам’ятка
Хустський замок Архітектурна пам’ятка
Ужгородський замок Архітектурна пам’ятка
Замок у Свіржі Архітектурна пам’ятка
Кременецький замок Архітектурна пам’ятка
Теребовлянський замок Архітектурна пам’ятка
 Фортеця в Судаку Архітектурна пам’ятка
 Острозький замок Архітектурна пам’ятка
Скалатський замок Архітектурна пам’ятка
Кудринецький замок Архітектурна пам’ятка
Кривченський замок Архітектурна пам’ятка
Фортеця в Скалі-Подільській Архітектурна пам’ятка
Сидорівський замок Архітектурна пам’ятка
Дубенський замок Архітектурна пам’ятка
Збаразький замок Архітектурна пам’ятка
Жовківський замок Архітектурна пам’ятка
Бережанський замок Архітектурна пам’ятка
Олеський замок Архітектурна пам’ятка
Старостинський замок Архітектурна пам’ятка
Луцький замок Архітектурна пам’ятка

Серед наукових зацікавлень — політична історія XX століття, історія комуністичного терору і комуністичної спецслужби в Україні та в СРСР, історія голоду 1932–1933 років в Україні, етнополітологія, історична персоналістика, політика історичної пам’яті, історія Другої світової війни, польсько-українських і єврейсько-українських взаємин.







Історик, археолог, спеціаліст із епохи раннього середньовіччя. З 1999 року — асистент кафедри археології та музеєзнавства історичного факультету Київського університету імені Тараса Шевченка. 

Керує розкопками Канівського поселення.






Кандидатка історичних наук, археологиня, музейниця, спеціалістка з античної доби. Провідна наукова співробітниця Скарбниці Національного музею історії України.



Народився 6 липня 1992 року у Львові. У 2009–2014 роках був студентом історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка (диплом магістра історії, викладача історії з відзнакою).

Упродовж 2014–2017 років — аспірант відділу новітньої історії Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України. Працював над дисертацією «Суспільно-політичні процеси у Російській Федерації та російсько-українські відносини в українській громадській думці (2000–2012)», яку захистив у березні 2018 року.

Старший науковий співробітник  відділу нової історії України Інституту українознавства. За сумісництвом — старший науковий співробітник Інституту релігієзнавства (філії Львівського музею історії релігії) і дослідник-волонтер проєкту «Локальна історія». Голова Ради молодих вчених Інституту українознавства і Ради молодих вчених Відділення історії, філософії та права НАН України. Член організаційного комітету щорічної міжнародної наукової конференції «Історія релігій в Україні».

Сфера наукових зацікавлень: русистика, історія України та Росії рубежу XX–XXI століть, розвиток українсько-російських відносин у XXI столітті, проблематика національної ідентичності та історичної пам’яті, історія СРСР, історія Львова.

Народився 2 липня 1979 року на Івано-Франківщині. У вересні 1995 року вступив на історичний факультет Прикарпатського університету імені Василя Стефаника. 2005 року в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича захистив кандидатську дисертацію на тему «Військово-політичні стосунки Угорського королівства з Галицьким та Галицько-Волинським князівством (кінець ХІІ–ХІІІ ст.)», а 2015 року в Інституті українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України та Інституті народознавства НАН України (Львів) — докторську дисертацію на тему: «“Русь” в Угорському королівстві (ХІ — друга половина XIV ст.): суспільно-політична роль, майнові стосунки, міґрації».

Головний редактор наукового і культурно-просвітнього краєзнавчого часопису «Гали­чина». Професор кафедри всесвітньої історії ПНУ імені Василя Стефаника, на якій 2015 року заснував Центр медієвістичних студій (Centrum Studiorum Mediaevalium). Visiting professor кафедри словацької історії Університету Коменського (Братислава, Словаччина). Викладає історію середніх віків і спецкурси: «Міжнародні відносини середини V — середини XVII ст.: європейський вимір», «Русько-угорські історичні зв’язки доби Середньовіччя (ІХ–XIV ст.)», «Русько-польські відносини Х-XIV ст.», «Актуальні проблеми сучасної медієвістики», «Ґендерні студії з історії Русі Х–XIV ст.», «Міграційні процеси та міжнародні відносини в Європі X—XV ст.», «Джерела до вивчення української історії в країнах Центрально-Східної Європи».

Досліджує русько-угорські, русько-польські, русько-чеські відносини ІХ–XIV століть, особливу увагу приділяючи пошуку окреслених руськими (Ruthenus) поселенців у сусідніх Русі країнах латинського світу. Наукові зацікавлення поширюються також на історію давнього Галича й Галицької землі до кінця XVIII століття, історію королівства Русі у ХІІІ — першій чверті XV століття, історію Станиславова та Станиславівської фортеці до початку ХІХ століття.

Член редколегії «Українського історичного журналу» та польських видань «Roczniki Humanistyczne: Towarzystwo Naukowe KUL Wydział Nauk Humanistycznych Katolickiego Uniwersytetu Lubelskiego Jana Pawła II» і «Studia Podlaskie: Instytut Historii i Nauk Politycznych Uniwersytetu w Białymstoku».

Фахову освіту здобув на історичному факультеті Київського університету імені Тараса Шевченка. З 1990 pоку працює в Інституті історії України НАН, з 2002-го очолює сектор соціальної історії. 1993 року захистив кандидатську дисертацію на тему «Малоросійська колегія та реформи державного устрою України: 1722–1727 роки», 2002-го — докторську дисертацію «Проблема легітимації еліти козацької України в зовнішньополітичній діяльності Гетьманату: стосунки з Російською державою та Річчю Посполитою, 1654–1665 роки».

Працював у Національному університеті «Києво-Могилянська академія», Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, Ягеллонському університеті в Кракові, Католицькому університеті Любліна, Варшавському, Гданському і Жешувському університетах, Науковому інституті імені Оссолінських у Вроцлаві.

Коло наукових інтересів охоплює політичну й соціальну історію середньовічної та ранньомодерної України і Центрально-Східної Європи, історію дипломатії і міжнародних відносин. 

Статті

Вороновицький палац Архітектурна пам’ятка
Палац у Маліївцях Архітектурна пам’ятка
Палац у Корсуні-Шевченківському Архітектурна пам’ятка
Палац у Роздолі Архітектурна пам’ятка
Палац у Самчиках Архітектурна пам’ятка
Микулинецький палац Архітектурна пам’ятка
Палац у Великому Любені Архітектурна пам’ятка
Палац у Качанівці Архітектурна пам’ятка
Отроківський палац Архітектурна пам’ятка
Палац Потоцьких у Тульчині Архітектурна пам’ятка
«Софіївка» Архітектурна пам’ятка
Кудринецький замок Історична пам’ятка
Фортеця в Хусті Історична пам’ятка
icon
Ульріх фон Вердум Особистість

У 1991–1996 роках навчалася на історичному факультеті Національного університету імені Тараса Шевченка. 2002 року захистила кандидатську дисертацію на тему «Становище жінки-шляхтянки на Волині другої половини ХVІ — початку ХVІІ ст.: майновий та правовий аспекти», 2015-го — докторську дисертацію на тему «Конфлікт у шляхетському середовищі Волині (друга половина XVI – початок XVII ст.)». 

Монографія «Честь, кров і риторика. Конфлікт у шляхетському середовищі Волині. Друга половина XVI – початок XVII століття», видана за результатами докторського дослідження, отримала нагороду часопису «Przegląd wschodni» в категорії «Іноземне дослідження» й нагороду Канадійського інституту українознавчих студій за краще монографічне дослідження в сфері гуманітаристики. Видана 2021 року книжка «Українські світи Речі Посполитої. Історії про історію» здобула спеціальну відзнаку BookForum Львів-2021 та премію премія імені Леся Танюка «За збереження історичної пам’яті». 

У 2003–2017 роках працювала в Національному університеті «Києво-Могилянська Академія», викладала два авторські курси «Правові системи і правові інститути на українських землях Речі Посполитої» і «Сучасна західна історіографія». 2022 року входила до робочої групи зі створення нової програми навчання історії в школі при Міністерстві освіти і науки України, а 2023-го — до робочої групи з розробки концептуальних засад реформування історичної освіти в системі загальної середньої освіти. Як запрошена професорка прочитала в Ягеллонському університеті в Кракові два курси лекцій: «Багатокультурна спадщина Речі Посполитої» та «Польсько-українські стосунки до 1795 р.». Брала участь у Польсько-українському форумі протидії російській дезінформації у сфері історії Польщі та України.

Старша наукова співробітниця в Інституті української археографії та джерелознавства імені Михайла Грушевського та в Інституті історії України НАН України. Заступниця відповідального редактора альманаху соціальної історії «Соціум» — видання Інституту історії України НАН України.

Наукові інтереси: шляхта українських земель у складі Речі Посполитої, переважно до середини XVII століття; функціонування судової системи в контексті шляхетської культури, передусім особливості взаємодії суду із соціальним і культурним простором; традиції парламентаризму на українських землях, зокрема період безкоролів’їв у Речі Посполитій; ідентичності. Зараз працює над книжкою про історію шляхтиць на Волині та Наддніпрянській Україні.

Основна сфера наукових інтересів — первісність. У 2009 році на археологічній практиці після першого курсу на спеціальності «Історія» в Маріупольському державному університеті вперше взяв участь в археологічній експедиції. Відтоді археологія стала його основним захопленням. Брав участь в багатьох археологічних експедиціях в Україні й за кордоном. У 2014 році отримав ступінь магістра археології в Національному університеті «Києво-Могилянська академія». 

Освіта
2014–2017 — аспірантура ІА НАНУ, відділі археології кам’яної доби.
2014 — магістерську програму «Історія. Археологія та давня історія України» Національного університету «Києво-Могилянська Академія».
2012 — бакалавр Маріупольський Державний Університету за фахом «Історія» (диплом з відзнакою).

Після вступу в аспірантуру в Інститут археології Національної академії наук поєднував навчання з роботою (починаючи з 2016 року) в освітньому проекті («БеркоШко»), що стало першим педагогічним досвідом. У 2019 році отримав ступінь кандидата історичних наук. Від 2020 року співпрацює з «Порталом» як співавтор серії «Навігаторів» і науковий редактор книжок. 

Співавтор підручника з інтегрованого курсу «Україна і світ», виданого в 2022 році вже під час повномасштабного вторгнення РФ. 

У перші дні повномасштабного вторгнення став на захист України в лавах Збройних Сил України. 

img

Навігатор з історії України. «Повоєнний СРСР»

(2)

324 грн

img

Навігатор з історії України «Світові війни»

(0)

Дивитись відеоогляд

 

378 грн