- Діяльність: Культура
- Дата народження: 30 липня 1884 року
- Дата смерті: 11 грудня 1937 року, Київ
- Навігатор: Світові війни
Українська художниця польсько-французького походження. Дружина і сподвижниця Михайла Бойчука, представниця Розстріляного відродження.
Софія Налепинська народилася в сім’ї поляка і француженки. Студіювала мистецтво в художній школі Яна Ціонглінського в Петербурзі, 1908 року продовжила освіту в Мюнхені, а ще через рік виїхала на навчання до паризької Академії Рансона, де відбулося найдоленосніше знайомство її життя.
У Парижі Налепинська вперше зустрілася з художником Михайлом Бойчуком. Між ними одразу спалахнули почуття, і пара, недовго думаючи, побралася. Кохання Софії до чоловіка переросло в палку любов до його рідної культури — і вона сама почала звати себе українкою. В одному з листів молодша сестра Налепинської Анна писала: «Софія вже зреклася, скажімо так, своєї національності, співала лише українських пісень, розмовляла українською й перебувала цілковито під впливом і у владі Михайла. Приїздила до нас, страшенно любила родину, для мене була як рідна матір, — але всією душею була вже з Михайлом, і було відомо, що не покине ані його, ані його творчих ідей».
1917 року Софія з чоловіком переїхала до революційного Києва, а наступного року народила сина Петра. З 1919 року протягом трьох років викладала в Миргородській художній школі, потім очолила ксилографічну майстерню Київського інституту пластичних мистецтв. 1925 року почала викладати в Київському художньому інституті, де заснувала школу гравюри. Власну працю поєднувала зі співпрацею з чоловіком: мала провідну роль в Асоціації революційного мистецтва України (АРМУ), працювала в майстерні монументального мистецтва Бойчука, була співавторкою багатьох фресок і монументальних робіт, знищених після засудження «бойчукізму».
1936 року Михайла Бойчука заарештували і, вибивши в нього тортурами зізнання в участі у міфічній контрреволюційній організації українських націонал-фашистів, розстріляли. У червні 1937 року, за місяць до страти чоловіка, заарештували й Налепинську-Бойчук — як «дружину ворога народу»; її звинуватили у шпигунстві, в участі у тій-таки контрреволюційній організації та в недонесенні на чоловіка. У застінках вона провела півроку, проте так і не підписала зізнання. Протокол її допиту зафіксував таку розмову:
— Вас заарештовано за участь в антисовєцькій, націонал-фашистській організації, де ви провадили шпигунську роботу на користь іноземних держав. Чи визнаєте ви себе винною у пред’явленому вам звинуваченні?
— У пред’явленому мені звинуваченні винною себе я не визнаю. В антисовєцькій націонал-фашистській організації я участі не брала й шпигунської роботи не провадила.
— Ви кажете неправду, слідство має відомості, що ви брали активну участь в антисовєцькій націонал-фашистській організації, якою керував ваш чоловік — Бойчук. Пропонуємо вам дати докладні зізнання про вашу участь в організації.
Не добившись ніяких «докладних зізнань», НКВС засудило художницю до смертної кари на підставі самого її знайомства з іншими особами, раніше засудженими за контрреволюційну діяльність. Її розстріляли 11 грудня 1937 року.
Авторка: Ольга Герасименко
Sofia Nalepynska-Boichuk
Activity: Culture
Date of birth: July 30, 1884
Date of death: December 11, 1937, Kyiv
Navigator: World Wars
A Ukrainian artist of Polish-French origin. Wife and associate of Mykhailo Boichuk, representative of the Executed Renaissance.
Sofia Nalepynska was born into the family of a Polish father and a French mother. She studied art at Jan Ciągliński’s art school in St. Petersburg, continued her education in Munich in 1908, and a year later left to study at the Académie Ranson in Paris, where the most fateful acquaintance of her life took place.
In Paris, Nalepynska first met the artist Mykhailo Boichuk. Feelings immediately flared up between them, and the couple married without much hesitation. Sofia’s love for her husband grew into a passionate love for his native culture — and she herself began calling herself Ukrainian. In one of her letters, Nalepynska’s younger sister Anna wrote: “Sofia had already renounced, so to speak, her nationality; she sang only Ukrainian songs, spoke Ukrainian, and was completely under Mykhailo’s influence and power. She visited us, dearly loved the family, was like a mother to me — but with all her soul she already belonged to Mykhailo, and it was known that she would never abandon either him or his creative ideas.”
In 1917, Sofia and her husband moved to revolutionary Kyiv, and the following year their son Petro was born. From 1919, she taught at the Myrhorod Art School for three years, after which she headed the woodcut workshop at the Kyiv Institute of Plastic Arts. In 1925, she began teaching at the Kyiv Art Institute, where she founded a school of engraving. She combined her own work with collaboration alongside her husband: she played a leading role in the Association of Revolutionary Art of Ukraine (ARMU), worked in Boichuk’s monumental art workshop, and co-authored many frescoes and monumental works that were later destroyed after the condemnation of “Boichukism.”
In 1936, Mykhailo Boichuk was arrested and, after torture extracted a confession of participation in the mythical counterrevolutionary organization of Ukrainian nationalist-fascists, was executed by firing squad. In June 1937, one month before her husband’s execution, Nalepynska-Boichuk was also arrested as the “wife of an enemy of the people”; she was accused of espionage, participation in the same counterrevolutionary organization, and failure to report her husband. She spent half a year in prison but never signed a confession. The transcript of her interrogation recorded the following exchange:
— You have been arrested for participation in an anti-Soviet nationalist-fascist organization, where you conducted espionage activities in favor of foreign states. Do you plead guilty to the charges brought against you?
— I do not consider myself guilty of the charges brought against me. I did not participate in any anti-Soviet nationalist-fascist organization and did not conduct espionage activities.
— You are lying; the investigation has information that you took an active part in the anti-Soviet nationalist-fascist organization led by your husband, Boichuk. We suggest that you provide detailed testimony about your participation in the organization.
Having failed to obtain any “detailed testimony,” the NKVD sentenced the artist to death solely on the basis of her acquaintance with other persons previously convicted of counterrevolutionary activity. She was executed on December 11, 1937.
Author: Olha Herasymenko
Відео
Софія Налепинська-Бойчук: дама fin-de-siècle, розстріляна за українство